Віктор Городовенко. Право судді на вільне вираження своїх поглядів у контексті утвердження авторитету судової влади в суспільстві. Слово національної школи суддів України. 2023. № 1(42). С. 6-21.
Анотація:
У статті розглянуто особливості здійснення суддею права на вільне вираження своїх поглядів у контексті утвердження авторитету судової влади в суспільстві з урахуванням положень, викладених у Висновку КРЄС № 25 від 2 грудня 2022 року про свободу вираження поглядів суддів. Визначено, що право на вільне вираження своїх поглядів – це право людини вільно, без жодного впливу виражати в будь-якій формі свої думки, судження, переконання, сформовані на підставі усталених знань, уявлень, світогляду та світосприймання, про певні об’єкти, явища, факти тощо, надавати їм певну оцінку, зокрема підтримку, критику, характеристику. Встановлено, що КРЄС дотримується широкого погляду на особистий обсяг права на свободу вираження поглядів суддів як на індивідуальне право, зазначаючи, що інституційна та державна природа посади судді надає свободі вираження поглядів окремого судді амбівалентного характеру. Аргументовано, що за своєю сутністю амбівалентний характер свободи вираження поглядів окремого судді означає одночасне співіснування у судді суперечливих думок, оцінок тощо, а також обов’язок віднайти необхідний баланс між приватними інтересами та інтересами суспільства у забезпеченні авторитету судової влади. Амбівалентний характер свободи вираження поглядів окремого судді зумовлює встановлення додаткових обмежень здійснення права на вільне вираження своїх поглядів, крім загальних обмежень, які встановлено Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права. У Висновку КРЄС № 25 виокремлюються обмеження свободи вираження поглядів / суперечливі випадки, які стосуються заяв, пов’язаних з судовими спорами; заяв щодо публічних дебатів; заяв щодо питань, які становлять інтерес для судової влади як інституції; публічної критики судової влади/колег суддів; діючого політичного мандата / колишнього політичного мандата. Доведено, що основними критеріями введення правомірного обмеження права на свободу вираження поглядів є законність і необхідність у демократичному суспільстві. Саме такі підходи застосовуються Європейським судом з прав людини при розгляді справ про порушення права судді на вільне вираження своїх поглядів, у тому числі й у контексті публічної критики суддею законодавчих реформ, які стосувалися судової влади, або інформації з питань, які стосуються судової влади, або критики колег-суддів. [ТЕКСТ]
