|
|
|
|
Народився 1939 року в м. Теплогорськ Луганської області в родині шахтаря. 1963 року закінчив Харківський юридичний інститут. З 1963 року працював слідчим прокуратури в Луганській і Дніпропетровській областях. З 1968 року — в Харківському юридичному інституті (з 1995 року — Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого): аспірант, старший викладач, доцент, старший науковий співробітник, професор кафедри кримінального права, декан, проректор з навчальної роботи. У вересні 1996 року Указом Президента України призначений суддею Конституційного Суду України. Доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України. Нагороджений двома медалями, Почесною грамотою Ради Міністрів СРСР, нагрудним знаком Державного комітету СРСР з народної освіти "За відмінні успіхи в роботі", Почесною відзнакою Спілки юристів України. Заслужений працівник освіти України. Міністерством юстиції України вписаний до "Золотої книги української юстиції". Автор понад 100 наукових праць з теорії держави і права, конституційного та кримінального права, в тому числі більше 10 монографій та учбових посібників; співавтор кількох підручників з кримінального права та монографії з конституційного права. Брав участь у розробці проектів Конституції України, Кримінального кодексу України. Бере участь у підготовці "Юридичної Енциклопедії" та Енциклопедичного словника-довідника "Конституційна юстиція". Тихий Володимир Павлович припинив повноваження судді Конституційного Суду України з 23 листопада 2004 року. |
