Верховна Рада України

№№ 199-2(І)/18, 354-1(ІІ)/18, 16-2(ІІ)/19, 174-1(II)/19, 208-2(І)/19
 

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Водночас в Основному Законі України не закріплено порядку здійснення такого призначення чи звільнення, а також способу голосування народних депутатів України при розгляді цих питань. Відтак зазначене є предметом нормативного регулювання у законі.
      Визначення способу голосування народних депутатів України за призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, усунення колізій і заповнення прогалин у законах з цього питання здійснюється Верховною Радою України у законодавчому порядку на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України), і не належить до компетенції Конституційного Суду України (ухвали Конституційного Суду України від 15 січня 2004 року № 1-у/2004, від 23 вересня 2008 року № 43-у/2008).
(абзаци третій, четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Другої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини сьомої статті 208 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України "Про Регламент Верховної Ради України", Постанови Верховної Ради України "Про призначення Денісової Л.Л. Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини" від 26 червня 2018 року № 199-2(І)/2018

 

Основний Закон України не містить положень, які встановлювали б обов’язковий касаційний перегляд усіх судових рішень. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення.
      Таким чином, Основний Закон України відносить касаційне оскарження судового рішення до питань законодавчої доцільності, вирішення яких є виключним повноваженням Верховної Ради України.
(абзаци четвертий, п’ятий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мороз Ніни Пилипівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1 частини шостої, частини дев'ятої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України від 07 листопада 2018 року № 354-1(ІІ)/2018

 

Конституційний Суд України зазначає, що питання, порушені у Постанові, мають виключно політичний характер та повинні бути вирішені в межах компетенції та політичної доцільності відповідних органів державної влади. Тому Конституційний Суд України вважає за необхідне самообмежитись від конституційного контролю Постанови, оскільки вирішення питань політичної доцільності не належить до його повноважень.
(абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про підтримку звернення Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні" від 28 січня 2019 року № 16-2(ІІ)/2019

 

Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України зазначає, що Основний Закон України не містить положень, які встановлювали б обов’язковий касаційний перегляд усіх судових рішень. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення. Таким чином, Конституція України відносить касаційне оскарження судового рішення до питань законодавчої доцільності, вирішення яких є виключним повноваженням Верховної Ради України.
(абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Першої колегії Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коваля Михайла Леонідовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 20 частини першої статті 4, пункту 10 частини шостої статті 12, пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 2, 24 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ від 20 червня 2019 року № 174-1(II)/2019

 

Таким чином, Конституція України відносить касаційне оскарження судового рішення до питань законодавчої доцільності, вирішення яких є виключним повноваженням Верховної Ради України.
(речення третє абзацу п’ятого пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Другої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Зеленяк Габрієлли Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1 частини шостої, частини дев'ятої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України від 18 липня 2019 року № 208-2(І)/2019

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2020 Конституційний Суд України