Відбулася Міжнародна науково-практична конференція з питань запровадження конституційної скарги в Україні

Версія для друку

ПРЕС-СЛУЖБА

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

 

01033, Київ, Жилянська, 14

тел. 238-10-80, 238-11-38

факс 287-36-16

 

 

Відбулася Міжнародна науково-практична конференція з питань запровадження конституційної скарги в Україні

 

18 грудня 2015 року в Києві відбулася Міжнародна науково-практична конференція з питань запровадження конституційної скарги в Україні. Захід проводиться в рамках співробітництва Конституційного Суду України з Координатором проектів ОБСЄ в Україні та з нагоди Всеукраїнського тижня права.

Захід присвячено питанням запровадження інституту конституційної скарги в Україні, вивченню досвіду іноземних колег, зокрема, щодо змін до конституції та відповідного законодавства, оптимізації структури суду та апарату, можливого збільшення навантаження у зв’язку із запровадженням конституційної скарги, інших проблемних питань, з якими стикалися суди в своїй діяльності в світлі запровадження конституційної скарги, тощо.

У роботі конференції беруть участь Голова та судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, очільники і судді органів конституційної юрисдикції: Грузії, Латвії, Литви, Молдови, Польщі, представники міжнародних організацій, – Організації з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ), Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва, USAID.

Запрошені також представники органів державної влади України заступник Глави Адміністрації Президента України, секретар Конституційної Комісії Олексій Філатов, представники Національної академії правових наук України та вищих навчальних закладів, експерти в галузі конституційного права.

Відкрив конференцію Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін.

Очільник Суду від імені суддів КСУ щиро привітав присутніх і подякував представникам органів конституційної юрисдикції зарубіжних країн, міжнародних організацій, науковцям та представникам  органів державної влади України за згоду взяти участь у форумі. На думку Голови КСУ, тема конференції – запровадження конституційної скарги в України, дослідження актуальних проблем, які виникають у зв’язку з початком функціонування цього правового інституту, а також визначення перспективних шляхів їх вирішення, є вкрай важливою і актуальною. І насамперед, з огляду на те, що останнім часом в Україні було зроблено конкретні кроки у напрямі судової реформи. Зокрема, на розгляді парламенту знаходиться законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»,  одним з положень якого передбачено запровадження конституційної скарги як форми індивідуального доступу до конституційного правосуддя, наголосив Юрій Баулін.  

Він також зазначив, що оскільки інститут конституційної скарги є складовою загальної системи інститутів конституційного права, важливим є з’ясування його системних зв’язків з ними та визначення ролі цього інституту у формуванні та вдосконаленні системи права сучасної демократичної та правової держави.

З огляду на це, зауважив Голова КСУ, цей процес вимагає глибокого наукового осмислення і врахування досвіду законодавчої діяльності як вітчизняних, так і зарубіжних вчених-конституціоналістів.

Юрій Баулін висловив упевненість, що конференція зробить суттєвий внесок у вдосконалення правових інститутів конституційного судочинства, а науково-практична інформація, отримана в ході форуму, буде ретельно вивчена.

З вітальними зверненнями до присутніх також звернулися заступник Глави Адміністрації Президента України, секретар Конституційної Комісії Олексій Філатов.

Після завершення урочистої частини, конференція перейшла до роботи в режимі пленарних засідань.

 

Під час першого засідання, на якому головував очільник Конституційного Суду Литовської Республіки, головуючий у Всесвітній конференції конституційного правосуддя Дейнюс Жалімас, учасники обговорили конституційну скаргу як ефективний засіб захисту прав і свобод людини і громадянина.

На науково-практичній частині конференції було представлено доповідь судді Конституційного Суду України Михайла Гультая «Перспективи запровадження інституту конституційної скарги в правову систему України».

У своїй доповіді суддя наголосив на тому, що попри підвищений останніми роками інтерес до проблеми конституційної скарги у правовій доктрині України, її наукове дослідження на сучасному етапі характеризується фрагментарністю, певною концептуальною невпорядкованістю та не завжди ґрунтується на єдиній теоретичній і методологічній базі.

Доповідач підкреслив, що "конституційна скарга і конституційна юстиція в цілому – це вагомі важелі розбудови демократії, забезпечення відповідальності державної влади перед суспільством. Прямий доступ до конституційного правосуддя має значення для реалізації усіх функцій демократії, однак найбільш значущим є зв’язок цього інституту з контрольною функцією демократії".

Михайло Гультай зазначив, що "у консолідованому вигляді оптимальна модель конституційної скарги на сучасному етапі розвитку нашої держави має передбачати право громадян України, іноземців, осіб без громадянства та юридичних осіб після вичерпання всіх інших національних засобів правового захисту подати скаргу до Конституційного Суду України щодо конституційності законів України чи інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим у тих випадках, коли застосування цих актів у конкретній справі призвело до порушення закріплених у Конституції України прав і свобод скаржників".

Також свою доповідь на тему: «Конституційна скарга і її статутне місце в Грузії: огляд, розвиток та виклики» представив Голова Конституційного Суду Грузії, головуючий в Конференції європейських конституційних судів Георгій Папуашвілі. У своєму виступі доповідач зазначив, що запровадження конституційної скарги в Україні потребує фахового обговорення та досконалого вивчення світового досвіду. І в свою чергу, Конституційним Судом Грузії було внесено пропозиції, які були враховані Конституційною комісією України.

Голова КС Грузії зазначив, що тема конференції є надзвичайно важливою, адже конституційна скарга є найбільшою гарантією правосуддя. Якщо говорити про Грузію, то майже 70% конституційних скарг громадян Конституційним Судом Грузії розглядаються. Статистику покращує рівень юридичного оформлення конституційних скарг, оскільки він значно покращився, тому і більшість громадян мають змогу звернутися до конституційного правосуддя.

У обговоренні теми засідання виступили завідувач кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Всеволод Речицький („Про аксіоми конституціоналізму і Основний Закон України“), суддя Конституційного Суду України Петро Стецюк („Проблеми запровадження інституту конституційної скарги в Україні: суспільно-політичні та морально-етичні моменти“), завідувач кафедри правосуддя юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Оксана Щербанюк („Конституційна скарга як гарантія захисту прав та інтересів громадян“), завідувач кафедри конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету Ужгородського національного університету Юрій Бисага ("Запровадження моделі повної нормативно-конституційної скарги в Україні як ефективного правового інструменту для захисту основних прав і свобод").

До дискусії долучилися судді Конституційного Суду України у відставці Михайло Костицький, Віктор Шишкін, суддя КСУ Станіслав Шевчук.

 

Під час другого засідання учасники обговорили критерії прийнятності та механізми забезпечення розгляду конституційних скарг органами конституційної юстиції. Головував на засіданні очільник Конституційного Суду Грузії Георгій Папуашвілі.

З доповіддю на тему: "Конституційна скарга як засіб захисту свобод людини: досвід Латвії" виступив Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіс Лавіньш, який розповів про досвід запровадження конституційної скарги в їхній країні, зупинившись на перевагах і недоліках латвійської моделі конституційної скарги. Він наголосив на тому, що Україна, яка перебуває на шляху запровадження інституту конституційної скарги, має обрати свою особливу модель.

У ході цього засідання свої виступи представили судді Конституційного Суду України у відставці Микола Савенко („Організаційні та процесуальні питання запровадження конституційної скарги в Україні“), Микола Козюбра („Позитивні наслідки та можливі ризики запровадження конституційної скарги в Україні“), заступник завідувача кафедри конституційного права і правосуддя економіко-правового факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова Катерина Кармазіна ("Умови та можливості впровадження інституту конституційної скарги в Україні").

Наприкінці другого засідання відбулося оголошення переможців щорічного конкурсу для молодих науковців на кращу наукову статтю з конституційно-правової тематики, пов’язаної із захистом прав і свобод людини і громадянина та вручення нагород.

Підсумки конкурсу оголосив Голова Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Юрій Баулін.

Перш ніж привітати переможців, очільник Суду відзначив, що КСУ традиційно долучається до такої важливої події в житті української юридичної спільноти, як Всеукраїнський тиждень права.  

Отже, у підсумку перше місце посіла робота Микити Єфстіфеєва, другою стала стаття Сніжани Шевченко, а третє місце присуджено роботі Костянтина Білоуса.

 

Розпочав третє засідання Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіс Лавіньш. Тема засідання: «Практика органів конституційної юрисдикції з питань розгляду справ за  конституційними скаргами».

Голова Конституційного Суду Республіки Молдова, головуючий в Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Балтійського та Чорного морів Александру Тенасє представив учасникам свою доповідь на тему: «Питання, що стосуються компетенції та конституційної юрисдикції в Республіці Молдова, зокрема, порядок розгляду виняткових випадків неконституційності, як непряме звернення громадян до Конституційного Суду Республіки Молдова». Доповідач розповів про порядок роботи КС Республіки Молдова. Він наголосив, що в їхній країні інститут конституційної скарги відсутній, але є інші інструменти, які стоять на захисті конституційних прав громадян країни.

Наступним свою доповідь представив суддя Конституційного Трибуналу Республіки Польща Мірослав Гранат („Регулювання конституційної скарги  в Польщі“). Він повідомив, що в Польщі існує інститут конституційної скарги і розповів про процедуру її розгляду. Суддя підкреслив, що необхідність існування такої скарги було доведено на практиці, і висловив сподівання, що і Україна, яка торує непростий шлях до запровадження інституту конституційної скарги, теж досягне успіху.

Під час засідання з доповіддю виступили колишні судді Конституційного Суду України Марія Маркуш („Роль конституційної скарги  у судовому механізмі захисту прав і свобод людини в змагальному кримінальному процесі в Україні“) та Михайло Колос („Конституційна скарга – гарантія конституційності кримінально-правового законодавства“), а також представник кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Володимир Кравчук ("Польський досвід впровадження конституційної скарги: уроки для вітчизняної правової системи").

 

Четверте засідання продовжив Голова Конституційного Суду Республіки Молдова Александру Тенасє на тему: «Форми доступу до конституційної юстиції».

Засідання розпочалося з доповіді Голови Конституційного Суду Литовської Республіки, головуючого у Всесвітній конференції конституційного правосуддя Дейнюса Жалімаса – „Індивідуальна конституційна скарга: пошук оптимальної моделі захисту прав людини“.

Завершуючи конференцію, Юрій Баулін висловив вдячність всім її учасникам від імені суддів Конституційного Суду України та від себе особисто.

"Важко переоцінити значення глибоких та змістовних доповідей, які були заслухані, а також дискусії, що велися в цій залі, пропозицій учасників конференції щодо можливих шляхів вирішення тих чи інших питань на відповідній правовій основі, обмін досвідом здійснення конституційного правосуддя", – продовжив Голова.

Очільник КСУ підкреслив, що корисним було також особисте спілкування суддів Конституційного Суду України, представників української правової науки зі своїми зарубіжними колегами. Він висловив сподівання, що взаємини Конституційного Суду України, структур ОБСЄ в Україні, органів конституційної юрисдикції держав учасників Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Балтійського та Чорного морів триватимуть і в майбутньому.

За підсумками роботи всі матеріали конференції планується розмістити в окремому випуску Вісника Конституційного Суду України.

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2017 Конституційний Суд України