Коментар Голови Конституційного Суду України Юрія Бауліна щотижневику "Закон і бізнес" № 3, 17-23 січня 2015 р.

Версія для друку

 

«ЗАКОН І БІЗНЕС», №3 (1197) 17.01—23.01.2015

 

Голова КС Юрій Баулін:

«Це плід спільної праці багатьох фахівців, об’єднаних однією метою»

 

 

Вивчаючи положення законопроекту «Про забезпечення права на справедливий суд», ЗіБ  поставив кілька запитань Голові Конституційного Суду України Юрію Бауліну.

 

— Чи враховані в законопроекті № 1656 ваші побажання щодо реформування судочинства?

— Я б не став поділяти пропозиції до законопроекту на «мої» та «не мої», це принаймні некоректно стосовно товаришів по роботі у Раді з питань судової реформи. Проект, який унесено Президентом до парламенту, це плід спільної праці багатьох фахівців, об’єднаних однією метою — формування в Українській державі судової системи, яка б відповідала викликам сьогодення та міжнародним стандартам у галузі правосуддя.

— Які з пропозицій не знайшли підтримки, але, на ваш погляд, мають бути внесені під час розгляду документа у ВР?

— По-перше, це в сиву давнину закони нерідко пов’язували з їх авторами, одинаками-реформаторами: закони Солона, закони Хаммурапі «Руська правда» Ярослава Мудрого тощо. Сучасне законотворення — це складний, колегіальний, полістадійний та інтелектуально місткий процес. Його метою є, зокрема, виявлення суспільних відносин, які потребують урегулювання на законодавчому рівні та підготовка відповідного законопроекту із залученням значного кола фахівців.

Тому не важливо, хто вносить пропозиції, головне, щоб їх упровадження в правове поле нашої держави сприяло реалізації основоположного конституційного принципу її діяльності, за яким людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю.

По-друге, меж для вдосконалення законодавства взагалі не існує, і цілком можливо, що в разі прийняття цього акта, практика його застосування виявить якісь нюанси, що потребуватимуть коригування. До того ж слід зважити на те, що проект готувався виключно на підставі положень чинної Конституції. Безумовно, у разі внесення змін або доповнень до Основного Закону, пов’язаних із судовою реформою, виникне необхідність у подальшому врегулюванні відповідних питань.

— Що принципово нового порівняно з чинним законом привносить у судову систему проект закону № 1656?

— Як зазначалося, метою законопроекту є реформування судової системи відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів у галузі правосуддя. Зокрема, новели проекту № 1656 передбачають реальні заходи щодо забезпечення гарантій права громадян на рівність перед законом і судом, гласності, відкритості судового процесу, обов’язковості рішень суду, унормування неупередженого розподілу судових справ. Передбачається впорядкувати питання створення судів, призначення суддів на адміністративні посади, оптимізації складу судів і їх діяльності, унеможливити вплив будь-яких органів на суддів.

Також пропонується:

уточнити й посилити гарантії незалежності та недоторканності суддів, їх права та обов’язки, запровадити новий текст присяги судді;

встановити більш прозорий порядок призначення судді на посаду, включно з процедурами добору кандидатів, відбіркового та кваліфікаційного іспитів, підготовки й навчання кандидатів на посади суддів;

унормувати процедури обрання суддів безстроково та їх призначення й переведення в інші суди, які мають проходити лише на конкурсних засадах.

Передбачається регламентувати незалежне оцінювання професійного рівня судді, від результатів якого залежатиме подальша кар’єра людини, а також чітко визначити підстави та порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів, запровадити 8 видів дисциплінарних стягнень, визначити чіткі строки притягнення суддів до відповідальності та строки погашення дисциплінарних стягнень, установити гарантії захисту прав суддів та змагальності в дисциплінарному провадженні.

Суттєво реформується організація діяльності та порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, уточнюються вимоги до її членів, їхні права й обов’язки, спосіб організації діяльності та її забезпечення.

Підвищено вимоги до членів Вищої ради юстиції та внесено зміни щодо організації її діяльності. Спрощено форми органів суддівського самоврядування.

Затверджено положення, що статус Конституційного Суду та його суддів, а також порядок організації діяльності єдиного органу конституційної юрисдикції регулюються окремим актом, а саме — законом «Про Конституційний Суд України».

 

© Закон і Бізнес

 

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2017 Конституційний Суд України