Інтерв`ю судді КСУ Ігоря Сліденка сайту «Сьогодні» (29.06.2019) (Частина 2)

Версія для друку

Сьогодні, 29.06.2019

Як пересічний українець може захистити свої права в Конституційному суді

У першій частині інтерв'ю судді Конституційного суду Ігоря Сліденка сайту "Сьогодні" ми обговорили, чи є українська Конституція кращою в світі, чому суди рідко звертаються до її норм у своїх рішеннях і скільки часу потрібно суспільству, щоб підвищити свою правову культуру. У закінченні інтерв'ю читайте про те, як громадянин може захистити свої права за допомогою Конституції та конституційної скарги, чи можна захистити свої права в КС без допомоги фахівця тощо.

Про те як громадянин може захистити свої права за допомогою Конституції та конституційної скарги, чи можна захистити свої права в КС без допомоги фахівця розповів суддя Конституційного суду Ігор Сліденко.

- Ігоре Дмитровичу, багато громадян звертаються з конституційними скаргами?

- Знову-таки, справа в правовій культурі, в умінні поводитися з наявними правовими інструментами. Це новий інститут. Сказати, що Конституційний Суд накрив вал конституційних скарг, важко. Скарги приймаються вже два роки. У нинішньому році прийняті перші рішення. Так що певна практика напрацьовується.

Але з часом Конституційний Суд буде працювати з набагато більшим числом скарг. На порядок більшим. Тобто, якщо зараз мова йде про тисячі скарг, то в майбутньому це будуть десятки тисяч.

- Конституційний суд готовий до такого зростання звернень громадян?

- Поки що важко сказати. В принципі, зміни законодавства у 2017 році оптимізували структуру Конституційного суду. У тому числі з тим, щоб він мав можливість розглядати велику кількість заяв. У складі суду працюють два Сенати, збільшилася кількість колегій, змінилися їх повноваження. Тобто структура отримала форму, що дозволяє розглядати значне число звернень.

- Середньостатистичний громадянин без юридичної освіти може самостійно – без допомоги адвоката або юриста – звернутися до Конституційного Суду? Правильно оформити скаргу і правильно викласти в ній свої претензії?

- Без спеціальної освіти це зробити важко, виходячи з тих вимог до скарг, які виписані в законі. Одна з підстав відмови приймати конституційну скаргу до провадження – її необгрунтованість. А обгрунтованість залежить хоча б від елементарних знань в даній сфері. Тому я все-таки радив би громадянам звертатися до фахівців. Тим більше, що терміни подачі скарги стиснуті: громадянин має три місяці після прийняття судом останньої інстанції рішення по його справі, щоб оскаржити в Конституційному Суді конституційність норми закону, на підставі якої було прийнято рішення.

- Необхідні, як ви сказали, елементарні юридичні знання? Або все ж, щоб мати шанси в Конституційному Суді, громадянам будуть потрібні послуги фахівців з конституційного права?

- Я б так сказав: навіть не кожен адвокат може правильно сформулювати конституційну скаргу. Тому що Конституційний Суд – це не зовсім суд в класичному розумінні. Тут своя специфіка. Позовна заява до суду і звернення в Конституційний Суд з конституційним скаргами – це принципово різні речі. Тут слід знати специфіку конституційного права. Власне, предмет, який розглядається в Конституційному суді – Конституцію. І грамотно сформулювати саму проблему.

Тому що дуже часто ті, хто звертається з конституційною скаргою, не можуть правильно пояснити, в чому, власне, проблема. Як правило, обгрунтовують своє бачення проблематики загальними статтями, конституційними принципами. Не зазначаючи навіть, яке безпосередньо конституційне право порушено. Але для того, щоб Конституційний суд міг розглянути скаргу, заявник повинен вказати це.

У нас конституційні права – це ІІ розділ Конституції. І дуже часто до нього навіть не доходять. Звертаються до загальних принципів – 1-а, 3-я, 8-а статті Конституції. І все. На цьому все закінчується.

Друга поширена помилка – це підміна суті розуміння проблеми. І тут уже потрібні тільки спеціальні знання. Наприклад, коли ви користуєтеся пільгою і її відміняють. І ви вважаєте, що ваше право на соціальну допомогу порушено. Але пільги і соціальна допомога – це різні речі.

- Ви сказали, що перше конституційне рішення було прийнято в нинішньому році. Можете коротко розповісти, про що це рішення?

- Символічно, що перше рішення по конституційній скарзі було прийнято напередодні катастрофи на Чорнобильській АЕС – 25 квітня. І стосувалася ця скарга саме прав чорнобильців. У цій справі заявники (дві скарги були об'єднані в одне провадження) оскаржували норму Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Згідно з якою пільгове нарахування пенсій поширювалося тільки на ту категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Однак безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали і інші категорії військовослужбовців. У тому числі військовозобов'язані під час військових зборів. Тому суд визнав словосполучення "дійсної строкової служби" неконституційним (і воно зникло з цієї норми закону), таким чином розширивши коло осіб, на яких поширюються зазначені пільги.

- Яке практичне застосування конституційних скарг. Припустимо, громадянин отримує позитивне рішення по своїй скарзі. Далі що він робить? Йде з ним до суду загальної інстанції і вимагає що?

- В тому плані, якщо КС приймає рішення, що норма закону, на підставі якої суди загальної юрисдикції прийняли рішення у справі заявника, є неконституційною, то заявник отримує право перегляду своєї справи судом загальної інстанції.

- Справи інших осіб, за якими суди раніше прийняли рішення, ґрунтуючись на цій, визнаній неконституційною, нормі закону, не переглядаються на підставі рішення КС?

- Ні. Це проблема загальна, вона стосується не тільки конституційних скарг, це проблема подальшого конституційного контролю. Суть її в тому, що будь-яка діюча правова норма породжує певні правові наслідки. Коли Конституційний суд визнає норму неконституційною, вона зникає з правового поля, відповідно, генерація правових наслідків припиняється. Але ті, що вже є, залишаються. Це одна з серйозних доктринальних проблем у праві.

- А в майбутньому суди також не зможуть застосовувати цю норму?

- Зрозуміло, не зможуть. Після рішення Конституційного суду про невідповідність її Конституції ця норма зникає з правової системи. Таким чином, суди більше не зможуть засновувати на ній свої рішення в майбутньому.

Є також більш складні випадки, які стосуються контраверсійних норм Конституції, які не працюють

- Що мається на увазі?

- Наприклад, у нас є норма в Конституції про безоплатну медичну допомогу. На практиці в Україні така допомога фактично не надається. При тому, що є тлумачення Конституційного суду, що означає "безоплатна допомога". Але реалізувати це рішення практично неможливо. Візьміть рішення Конституційного суду і підіть з ним в медустанову і скажіть, що не будете платити за лікування. Вам скажуть: у нас немає можливостей лікувати безкоштовно.

І це найбільша проблема, яка стосується рішень Конституційного суду. Неможливість громадян в окремих випадках прямо реалізувати норми, виписані в Конституції, а держави – забезпечити реалізацію цих норм. Тут якраз реалізувати рішення Конституційного суду дуже складно.

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2019 Конституційний Суд України