Інтерв`ю Голови КСУ Станіслава Шевчука: «Неконституційний закон — піщаний замок, конструкції якого хиткі й недовговічні» (30.03.2019)

Версія для друку

 

"ЗАКОН І БІЗНЕС", №12 (1414) 30.03—05.04.2019

Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук: «Неконституційний закон — піщаний замок, конструкції якого хиткі й недовговічні»

Александра ХАРЧЕНКО, Страна.ua

Після рішення про визнання неконституційною статті Кримінального кодексу щодо незаконного збагачення Конституційний Суд опинився під вогнем критики. Загальний рефрен був негативний. Говорили, що це фактично ставить хрест на боротьбі з корупцією. Паралельно в самому КС виникає конфлікт між суддями. «Страна» вирішила поставити запитання про ці події Голові КС Станіславу ШЕВЧУКУ.

 «Боротьбу з корупцією слід вести законами, що не суперечать Конституції, інакше вона перетвориться на полювання на відьом»

— КС недавно опинився в центрі скандалу з приводу скасування статті КК про незаконне збагачення. Суд звинуватили в тому, що цим рішенням він торпедував боротьбу з корупцією, вивів з-під удару високопоставлених корупціонерів. Яка ваша позиція з приводу цих звинувачень?

— Як сказано в Євангеліє від Луки, «дім, зведений на піску, приречений, і руйнування його буде великим». Фундаментом правової системи нашої країни є Конституція. Ми ж хочемо жити в правовій державі, в якій захищаються права людини? Якщо провести аналогію між Конституцією та Біблією (Євангелієм від Луки), то в разі нашої відмови захищати і виконувати Конституцію, ми побудуємо дім не на камені, а на піску, який одразу ж буде зруйнований під дією неприборканої стихії. Неконституційний закон — піщаний замок, конструкції якого хиткі та недовговічні.

Вердикт виявився дуже резонансним, але так вирішив Суд. Головна теза: конструкція «законність придбання яких (активів) не підтверджена доказами», що міститься у ст.3682 КК, перекладає обов’язок доведення на обвинуваченого, що суперечить фундаментальному конституційному принципу презумпції невинуватості. У правовій демократичній державі закони не можуть прийматися всупереч нормам Конституції.

КС ніколи не виступав проти криміналізації незаконного збагачення і тим більше — проти боротьби з корупцією. Суд вважає за необхідне протистояти цьому явищу в тому числі й за допомогою норми про незаконне збагачення, але при цьому не повинні порушуватися базові конституційні положення й принципи.

Ми маємо розуміти, що саме Основний Закон є тим орієнтиром, який береже країну від розпаду і руїни. Інакше ми ризикуємо знову втратити правосуб’єктність. Боротьба з корупцією повинна вестися дієвою зброєю, а саме — законами, що не суперечать Конституції, інакше вона перетвориться на полювання на відьом, знаряддя політичної розправи або олігархічних протистоянь.

Пункт 20 Конвенції ООН проти корупції містить застереження, що норма про незаконне збагачення може бути імплементована в національне законодавство за умови, якщо вона не суперечить конституції держави. Попри це застереження, формулювання ст.3682 КК складене так, що суперечить базовому елементу принципу презумпції невинуватості «іn dubio pro reo» (всі сумніви у винуватості особи інтерпретуються на її користь), закріпленому в ст.62 Конституції. Не можна людину притягати до кримінальної відповідальності за відсутності доказів скоєння злочину. Невипадково, мені здається, за 4 роки дії норми суди не ухвалили жодного вироку за цією статтею в такій редакції.

— Наші західні партнери дуже жорстко відреагували на скасування цієї статті. Як ви оцінюєте їхні позицію та аргументи?

— Західні партнери, безумовно, доклали багато зусиль до того, щоб провести в нашій країні реформи. Водночас деякі з пропонованих ними реформ показали свою неефективність, а деякі — не відповідають Конституції, що суперечить їхнім же принципам.

Я довгий час жив і навчався в США, вивчав конституційне право в Дюкському університеті (Duke University). Саме у США я став конституціоналістом і вирішив присвятити себе цьому напряму. Американці навчили мене ставитися до Конституції як до священного документа, який треба захищати від влади і політиків.

Після винесення Судом рішення про неконституційність статті КК щодо незаконного збагачення посли ЄС і США звернулися до українського парламенту з вимогою прийняти нову редакцію цієї статті відповідно до Основного Закону. І саме на це КС указав у своєму рішенні. Тому я був розчарований заявами американського посла, яка назвала рішення Суду кроком назад у боротьбі з корупцією.

Не може бути захист Конституції кроком назад. Завдання Суду полягає в тому, щоб виявити проблему неконституційності, закладену в законах, викоренити її, не дати їй можливості, як раковій пухлині, розвинутися і зробити норму мертвою.

«Президент запропонував мені стати членом його команди»

— Яка роль глави держави в ухваленні рішення КС щодо незаконного збагачення? Яке його ставлення до цього рішення? Ви спілкувалися з ним із цього приводу?

— До мого обрання Головою КС ми не були знайомі з Петром Порошенком. Банкова не сприяла моєму обранню. Мене судді обрали самостійно, без зовнішнього впливу.

Оскільки Президент є гарантом додержання Конституції, цілком природно, що після мого обрання ми зустрілися й обмінялися думками про конституційну реформу й ситуацію в країні загалом. Президент запропонував мені «стати членом його команди». Я відповів, що мої відносини з ним можуть будуватися тільки на принципах служіння Конституції. Ймовірно, така відповідь йому не сподобалася і більше ми до цієї теми не поверталися.

Після цього ми зустрічалися тільки на офіційних церемоніях і протокольних заходах. Згодом люди, які, за інформацією ЗМІ, належать до найближчого оточення Президента, організували цькування мого брата. Проти нього почали агресивну дискредитаційну кампанію в пресі, побудовану на фейках і замовних статтях, а на його компанію наклали санкції. Проти нього спробували відкрити якісь кримінальні справи, але через абсурдність останніх пред’явити щось кримінальне йому не змогли.

Але такі дії проти членів моєї сім’ї ніяк не впливають і не вплинуть на мою позицію служити Конституції, які плани не виношували б організатори цієї провокації.

«Те, що відбувається зараз у КС, є гіпертрофованим відображенням того, що відбувається в державі загалом»

— 15 березня в ЗМІ були обнародувані цитати з листа трьох суддів КС — Миколи Мельника, Сергія Саса та Ігоря Сліденка, які звинуватили вас у низці гріхів, зокрема в політизації Суду, в тому, що кладете під сукно багато важливих справ, що не прийнято жодного рішення за конституційними скаргами. Вони закликали вас піти у відставку. Що можете відповісти на ці звинувачення та з чим пов’язуєте появу цього листа?

— Покласти під сукно справи я не можу, оскільки Суд — колегіальний орган і судді-доповідачі самі пропонують унести їхні справи до порядку денного. І на кожному засіданні судді голосують за цей порядок. Кожен суддя незалежний при ухваленні рішень, у тому числі від мене. Я такий же суддя, як і всі інші. Вважаю порушенням суддівської етики обговорювати справи, що перебувають у провадженні.

Є об’єктивний конституційний процес, і в тому, що стосується тимчасових рамок, він приблизно однаковий у всіх провадженнях. Те, чому в «трійки» викликали підвищений інтерес справи, про які вони написали, наштовхує на думку про їхню зацікавленість у результатах розгляду.

Конституційні скарги — відносно новий інститут. Вони розглядаються в сенатах. Я як Голова не можу адміністративно впливати на доповідачів або суддів, підганяти їх або змушувати виносити рішення. Існує певна процедура. Попри це, анонсую, що найближчим часом будуть рішення за конституційними скаргами.

Що стосується секретаріату КС, то відповідні зміни назріли давно, адже його ефективність низька. Необхідні і кадрові, і організаційні рішення. А сам «лист» пов’язаний з бажанням цієї групи чинити тиск на мене і решту суддів, не давати мені змоги повноцінно виконувати свої обов’язки, зокрема щодо реформування секретаріату. Це класичний спосіб політичної боротьби.

Фактично те, що відбувається зараз у КС, є гіпертрофованим відображенням того, що відбувається в державі загалом. Активна і мотивована група, яка прагне конфлікту, наполегливо намагається нав’язати свою волю решті. Переконаний, що жодних добрих намірів «трійка» не мала, їхні дії деструктивні й спрямовані на блокування позитивних змін.

— У пресі обговорюється теза про те, що спроби змусити вас піти у відставку мають на меті зірвати приведення вами до присяги новообраного Президента, без чого, за Конституцією, він не зможе вступити на посаду. Наскільки взагалі реально, що таким чином намагаються зірвати інавгурацію?

— Я не виключав би такої версії. Згідно зі ст.104 Основного Закону Голова КС приводить новообраного Президента до присяги у разі відсутності обставин, що перешкоджають цьому. Але хочу сказати: я ніколи не приведу до присяги Президента, якщо вибори будуть сфальсифіковані.

«Впливати на Конституційний Суд намагалися завжди»

— Які партії, групи та клани впливають на суддів КС при ухваленні рішень? Що могло б зробити Суд більш незалежним?

— Впливати на Конституційний Суд намагалися завжди в той чи інший спосіб. Моя каденція не виняток. Квотний порядок призначення з’їздом суддів, парламентом і главою держави закріплений у Конституції та законі «Про Конституційний Суд України», що саме по собі створює передумови для кланової структури. Але першим моїм меседжем як Голови КС стало те, що я попросив суддів залишити «всі прапори за дверима» Суду, керуватися тільки юридичними аргументами. Майже всі судді підтримали цю концепцію, тому кланові інтереси не відіграють істотної ролі при ухваленні рішень.

Що стосується моєї позиції щодо незалежності КС, то я не раз висловлювався із цього приводу. Суддів, які мають високий моральний авторитет у суспільстві й професіоналізм, повинні призначати довічно. Такий статус забезпечує справжню незалежність і захищає суддів від політичного впливу.

— Є три довгоочікувані рішення КС. Перше — з приводу конституційності зниження соціальних стандартів у 2014 — 2016 роках. Друге — щодо закону про люстрацію. Третє — про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, яким мають бути відрегульовані на користь вкладників деякі спірні норми. Коли будуть ці рішення?

— Минулого року ми прийняли низку важливих рішень у сфері соціальних прав наших громадян. Зокрема, захистили права ліквідаторів Чорнобильської катастрофи і ветеранів війни. Ще кілька подань перебувають на стадії обговорення концепцій.

За конституційним поданням щодо люстраційного закону відбувається робоча дискусія. З приводу захисту прав вкладників можу повідомити, що подання, яке надійшло з Верховного Суду України, перебуває в моєму провадженні. Я підготував відповідні процесуальні документи, які обговорюються на засіданнях Великої палати.

Рішення ж КС ухвалюються в тому випадку, коли більшість суддів готова проголосувати за певний проект, певну концепцію.

© Закон і Бізнес

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2019 Конституційний Суд України