«Захист прав і свобод людини є найважливішим завданням держави» – переконані учасники Міжнародного наукового семінару, що відбувся у КСУ (доповнено)

Версія для друку

 

«Захист прав і свобод людини є найважливішим завданням держави» – переконані учасники
Міжнародного наукового семінару, що відбувся у Конституційному Суді України (доповнено)

 

27.06.2018

Науковий семінар «Конституційні цінності і права людини: виклики XXI століття» з нагоди 22-ї річниці прийняття Конституції України, організований за ініціативи та під егідою Конституційного Суду України, спільно з НАПрН України та за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні, зібрав чимало відомих теоретиків та практиків конституційного права України і зарубіжних країн з метою обговорення викликів XXI століття у сфері захисту найвищої цінності в демократичній державі – людини, її прав та свобод.

«Двадцять два роки тому Конституція нашої держави увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності, демократії та незалежності. Вона визначає фундаментальні засади, на яких ґрунтується сьогодення і вибудовується майбутнє Українського народу. У свою чергу, головним покликанням Конституційного Суду України є забезпечення верховенства Основного Закону в державному та суспільному житті нашої країни», – розпочав свій виступ Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук.

Він підкреслив, що сьогоднішній захід має на меті звірення орієнтирів задля визначення, в якому напрямі має слідувати Конституційний Суд України, виконуючи своє основне завдання – захист прав і свобод людини та громадянина.

Це необхідно зробити з декількох причин, зазначив Станіслав Шевчук, зокрема, в силу подій, які відбулись в Україні на зламі 2013-2014 років, що стали потужним каталізатором реформаційних процесів в українському суспільстві та зумовили відчутні зрушення у справі дієвого захисту прав людини.

Не секрет, зазначив очільник Суду, що сьогодні країна переживає реформаційні зміни у найважливіших сферах життя, включаючи й правову. Тож, на його переконання, постає гостра потреба  ще раз уточнити, на яких підставах та якій ідейній основі відбуваються ці зміни та яка їх мета. Він наголосив, що існує нагальна потреба розуміння світоглядних, теоретичних та практичних основ захисту прав людини і громадянина, а тому підтримка науковців є вкрай необхідною.

Реалії XXI століття несуть конкретні ризики в контексті реалізації конституційних цінностей, зауважив Голова Суду, а особливо для країн, у яких період системної нестабільності ще не завершився, до цього переліку, на жаль, входить і Україна. Водночас, доповідач переконаний, конституційні цінності мають стати робочим інструментом захисту прав людини.

На думку Станіслава Шевчука, діяльність із захисту прав людини у кожній країні відтворює особливості національної правової системи в більш широкому аспекті. Разом з тим, очільник Суду переконаний, що важливою практикою є й напрацьовані міжнародні стандарти та тенденції розвитку в сфері захисту прав людини і громадянина, зокрема, досвід Європейського суду з прав людини, Європейського Суду справедливості, тенденції розвитку права, сформовані Венеційською комісією, інститутами Ради Європи тощо.

Голова Конституційного Суду України зауважив, що надзвичайно цінною є практика конституційних судів іноземних держав, методи та способи, з якими судді конституційних судів інших країн підходять до вивчення і розв’язання зазначених проблем. На завершення промови він побажав присутнім плідної роботи та цікавої дискусії.

З вітальними промовами до присутніх також звернулися академік Національної академії правових наук України, президент НАПрН України Олександр Петришин, заступник Глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов, старший співробітник з проектів Координатора проектів ОБСЄ в Україні Джеффрі Ерліх.

Олександр Петришин відзначив, що повага до Основного Закону, конституційних цінностей та прав людини є основним чинником стабілізації національної правової системи та розуміння закріплених у Конституції України цінностей.

Передумовою для цього, на думку доповідача, є подолання двох стереотипів: по-перше, сприйняття норм Конституції України як декларативних, по-друге, розуміння Основного Закону як детальної інструкції, яка має висвітлювати ті чи інші сторони функціонування державної влади. За його словами, саме щодо цих двох підходів у науковому середовищі відбувається дискусія.

Водночас Олександр Петришин відзначив, що важливу роль у відношенні суспільства до Конституції України як цінності відіграє діяльність Конституційного Суду України, а саме його рішення. «Чим ефективніше буде працювати Конституційний Суд України, тим більшою буде повага до Основного Закону не лише серед науковців, а й суспільства в цілому», – підкреслив він.

Також доповідач повідомив, що наразі Національна академія правових наук України активно готує до видання Велику українську юридичну енциклопедію із двадцяти томів, в яких сформовано оновлене бачення основних проблем, пов’язаних з юриспруденцією.

Наостанок він побажав усім плідної роботи та досягнення очікуваних результатів від роботи наукового семінару.

Від імені Президента України Олексій Філатов привітав учасників семінару із прийдешнім Днем Конституції України та зазначив, що людина, її права та свободи посідають основне за важливістю місце порівняно з іншими правовими явищами.

Він нагадав про основні кроки, які було зроблено для покращення реалізації прав і свобод людини і громадянина, зокрема в рамках судової реформ в Україні. «За останні чотири роки зроблено чимало, аби конституційні положення дійсно працювали», – зазначив Олексій Філатов. Також промовець наголосив, що судова реформа, серед іншого, була спрямована на відновлення незалежності судової влади, зокрема Конституційного Суду України.

Закон України «Про Конституційний Суд України», яким керується у своїй діяльності КСУ, місить положення про гарантії незалежності суддів, конкурсні засади добору суддів КСУ, а також ряд інших позитивних змін.    Водночас, за його словами, необхідно й надалі працювати над вдосконаленням законодавства та механізмами захисту прав людини. «Один із таких механізмів уже запрацював, – зазначив заступник Глави Адміністрації Президента України, – це конституційна скарга». Він підкреслив, що інститут конституційної скарги є кроком вперед на шляху удосконалення системи захисту прав людини, завдяки цьому інституту Україна значно наблизилася до європейських стандартів. Відтепер, за словами заступника Глави Адміністрації Президента України, кожен громадян може звернутися до Конституційного Суду України та отримати захист своїх прав і свобод, які гарантовані Конституцією. «Це великий крок до того, аби Основний Закон мав практичне застосування», – наголосив Олексій Філатов.

На його переконання, Конституційний Суд відтер не лише відіграє роль «стабілізатора» відносин між гілками державної влади, а й має безпосередні повноваження у сфері захисту прав людини.

Джеффрі Ерліх зазначив, що Координатор проектів ОБСЄ в Україні всебічно підтримує Конституційний Суд України, зокрема шляхом реалізації спільних проектів у сфері захисту прав людини. На його переконання, приєднання Польщі до Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Балтійського та Чорного морів сприятиме розбудові конституційного правосуддя країн-учасників організації.

В Україні, як зауважив старший співробітник з проектів Координатора проектів ОБСЄ в Україні, тривають дискусії стосовно того, яким має бути Основний Закон. Він наголосив, що Конституція – це фундамент правовладдя, основа для всіх інших нормативно правових актів, які повинні відповідати її положенням. Також, відзначив Джеффрі Ерліх, Конституція США починається зі слів «Ми, народ Сполучених Штатів…», що підкреслює важливість людини.

На Міжнародному науковому семінарі з доповіддю про роль Конституційного Суду Грузії у захисті демократичних цінностей та основоположних прав виступив Голова Конституційного Суду Грузії, головуючий Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Балтійського та Чорного морів Заза Тавадзе.

Від Конституційного Суду Грузії та Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Балтійського та Чорного морів Заза Тавадзе щиро привітав присутніх та Український народ з визначним святом – Днем Конституції України. Промовець зазначив, що наші країни мають багато спільного і в політичному і правовому аспектах. Він підкреслив важливе значення Асоціації як для країн-учасниць, так і для інших інститутів конституційної юрисдикції щодо захисту прав людини та основоположних свобод, гарантування демократичних принципів та цінностей.

Крім того, доповідач розповів про досвід роботи Конституційного Суду Грузії та зазначив, що країна, яку від представляє, належить до молодої держави, де права людини є такою категорію, яка постійно розвивається, і особливу роль у захисті прав і свобод займає орган конституційної юрисдикції. На прикладі Рішення Суду щодо свободи віросповідання людини, промовець розповів про відстоювання Конституційним Судом Грузії конституційних цінностей громадян та сприянні застосування норм на практиці.

Про цінності Конституції в певних її аспектах розповіла доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри теорії права та держави Київського національного університету імені Тараса Шевченка Світлана Бобровник.

«Сьогодні, ціннісні аспекти Конституції – це категорія, яка є однією з фундаментальних, – зазначила вона, – і визначає сутність права, його значення для суспільства та будує поведінку кожного з нас щодня і повсякчас». Доповідач підкреслила, що сприймаючи право як цінність, його не порушують, поважають та виконують.

Вона розповіла, зокрема, про історичну цінність Конституції, що відображає історичні етапи розвитку суспільства та держави, і є результатом еволюції будь-якого суспільства; про політичну, – яка врегульована на конституційному рівні; про філософську, а також духовну, культурну, моральну, соціальну цінності, які відображають значення Конституції для всього суспільства.

З доповіддю «Цінності та принципи конституційного ладу України: загально-теоретичні характеристики» виступив доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, проректор з навчальної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юрій Барабаш. Розповідаючи про співвідношення принципів та цінностей, промовець зазначив, що, принципи та цінності Конституції є взаємодоповнюючими категоріями, які в конституційному судочинстві повинні бути використанні, особливо в питанні, пов’язаному із застосуванням тесту на пропорційність. На його думку, саме цінності мають виступити тим мірилом, яке дозволить ухвалити остаточне рішення. «Принципи на відміну від цінностей носять універсальних характер, у той час як цінності в багатьох конституційних системах зумовлені історико-політичним розвитком», – констатував науковець.

Доктор юридичних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного  університету Михайло Савчин представив доповідь «Інтерпретація та балансування  конституційних цінностей і права людини». Промовець підкреслив, що Конституція є певною системою принципів та цінностей, які є результатом спільної діяльності людей та спільної згоди. «Суд, – зазначив доповідач, – зважує добро і зло, і має судити належним чином, а носії певних цінностей мають виражати ці цінності і захищати».

У своїй промові він розповів про систему конституційних цінностей, зокрема про американську, яка тяжіє до цінностей свободи, а також континентально-європейську систему, яка після Другої світової війни почала схилятися до ідеї захисту людської гідності.

Науковець відзначив, що людська гідність знаходиться на вершині конституційних цінностей і конкретизується в залежності від конкретних людських правил.

Професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин презентував монографію «Сучасні тенденції конституціоналізму у контексті глобалізації та правового плюралізму», яка присвячена сучасним тенденціям глобалізації конституційного права, в якій ключову роль відіграє запозичення та обмін найкращим досвідом захисту прав людини на інституціональному та процедурному рівнях.

Голова Конституційного Суду Литовської Республіки Дейнюс Жалімас привітав присутніх з 22-ю річницею Конституції України і побажав Україні перемоги у боротьбі проти Російської агресії, на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції, на внутрішньому фронті реформ, а також сміливості та успіхів Конституційному Суду України шляху зміцнення та захисту демократичних європейських цінностей,  верховенства права та Конституції.

Дейнюс Жалімас представив доповідь на тему «Захист прав людини та конституційної ідентичності: досвід Литовської республіки». Промовець детально зупинився на визначені поняття «конституційна ідентичність», яке, на його переконання має важливе значення. «Права людини є частиною конституційної ідентичності всіх наших держав», - наголосив він. Мета Конституції Литовської Республіки, зазначив Дейнюс Жалімас, - захищати  цінності, проголошені в  акті Незалежності Литви та сформульовані Конституційним Судом Литовської Республіки в доктрині конституціональності, конституційних змін. 

Голова КС Литви розповів про конституційну ідентичність Литовської Республіки, перша частина якої, за його словами, полягає в таких поняттях як демократія та природа прав людини.  «Конституційна ідентичність також використовується в контексті конкретних цінностей», - зазначив він. І обидві, на його думку, пов’язані з демократією. Дейнюс Жалімас підкреслив, що права людини слід розуміти так, як їх розуміють у добре розвинутих країнах, країнах сталих західних демократій.  

Доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права і. В.М.Корецького НАН України Наталія  Оніщенко свій виступ присвятила темі «Права людини: сучасний контекст», в якій зупинилася на понятті «право» і особливостях сприйняття цього поняття сучасним суспільством. 

«Безумовно, українська боротьба за права людини відрізнялася і трагічними, і героїчними, і патріотичними, і популістськими кроками. Але на сьогодні, на жаль, ми вже не помічаємо позитивних змін і підходів до них. Відбувається мінімізація дійсних прав людини»,  - підкреслила вона.

У своєму виступі доповідач торкнулася питання процедурної, юридичної рівності і відносної рівності у розподілі матеріальних благ.

На думку Наталії Оніщенко, Конституцією громадянам гарантований рівний обсяг прав, що є їх гарантією від утиску держави, чиновників, дискримінації з боку державних інституцій. «Другорядних прав не буває», – констатувала вона.

Суддя Конституційного Суду Молдови Вячеслав Запорожан від імені Конституційного Суду Молдови привітав присутніх  з Днем Конституції та порушив питання ролі конституційних судів у захисті проти дезінформації.

Як відомо, одним із засобів забезпечення демократії, підкреслив доповідач, вважається право на отримання інформації, яке іноді сприймається як право людини на суспільне життя, і одночасно поєднується зі свободою слова.

Після того, як суспільство у світі боролося за забезпечення вільного вираження думок, ефект бумерангу згодом привів до поширення інформаційної пропаганди методом дезінформації, наголосив Вячеслав Запорожан. Лояльність до справедливості повинна бути кардинальним принципом у процесі інформування населення. Проблема інформування виникає не тільки на національному рівні, а часто в інтересах політичних сил на національному рівні в формі міжнародної пропаганди. Постає питання, як обмежити свободу вираження, щоб забезпечити право отримувати інформацію. «Адже пропаганда використовується для сприйняття світу конкретними людьми», - наголосив він.

Крім того, доповідач докладно зупинився на досвіді КС Молдови у боротьбі з інформаційною пропагандою.

З доповіддю «Ціннісно-правові засади євроінтеграційного процесу України» виступив доктор юридичних наук, професор, член кореспондент НАПрН України, директор навчально-наукового інституту «Юридичний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Анатолій Колодій.

Він висвітлив питання загально-правових цінностей та євроінтеграційного процесу. Промовець зазначив, що цінність як така досліджується наукою аксіологією, а також визначив 3 види цінностей права –для людини, колективу і  суспільства.

Доповідач  наголосив, що наша країна наразі знаходиться у процесі інтеграції до європейського правового простору, і, на його думку, треба робити це розумно та послідовно. «І в цьому має переважати гармонізація та адаптація», – констатував Анатолій Колодій.

До учасників Міжнародного наукового семінару звернувся суддя Конституційного Трибуналу Республіки Польща Юстин Піскорський, який порушив питання прав людини, свободи та ідентичності в конституційних судах. «Цей захід є символом розвитку наших країн», – підкреслив промовець. На його переконання, ера незалежності представлених держав має створити нову історію, і саме плідна співпраця конституційних судів регіону стане символом цього процесу.

Промовець наголосив, що ключовим поняттям для розуміння концепції прав людини є свобода. «Саме свобода формує всю систему захисту прав людини», – додав він. Юстин Піскорський підкреслив, що забезпечення ефективності дії норм права, захисту прав людини та функціонування правової системи вцілому покладається на органи конституційної юрисдикції

З доповіддю на тему «Конституційний Суд України в конституційно-правовому механізмі забезпечення прав і свобод людини» виступив доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри конституційного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Олег Марцеляк. Перш за все, промовець побажав присутнім реалізації положень Конституції України на практиці, миру та спокою в державі.

Науковець зазначив, що Конституційний Суд України займає провідне місце у захисті прав і свобод людини. За час функціонування Суду, додав промовець, було ухвалено більше 300 рішень, 90% з яких спрямовані на захист прав людини.

Під час виступу, Олег Марцеляк приділив окрему увагу  інституту конституційної скарги. Він зазначив, що це новий, перспективний механізм захисту прав людини, проте, на його думку, він потребує удосконалення, зокрема, шляхом детальнішого аналізу міжнародної практики. Він наголосив, що сьогодні на орган конституційного контролю країни покладено дуже відповідальну місію, адже перші рішення за конституційними скаргами, на його думку, мають посилити віру людей в Конституційний Суд України.

 Член Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія), Голова Конституційного Суду Республіки Молдова (2011– 2017 рр.) Александру Тенасє порушив проблеми демократії та легітимності державної влади. Він наголосив, що Україна та Молдова мають спільне минуле. «Ми пережили спочатку радянську окупацію, а потім Російську агресію проти наших держав», – додав промовець.

Заглиблюючись у порушену тематику Александру Тенасє зазначив, що відхід від демократії у бік авторитаризму, як показує історія, є питанням кількох кроків, а не десятиліть. «У цьому контексті необхідно пам’ятати, що виключно конституціоналізм може обмежити державну владу», – наголосив він.

На завершення свого виступу, член Венеціанської Комісії підкреслив, що саме від Конституційного Суду залежить забезпечення демократії в державі. Однак, на його думку, органу конституційного контролю також необхідно адаптуватися, еволюціонувати для того, щоб відповідати вимогам часу.

Ще одну цікаву доповідь на тему «Правозахисна функція Конституційного Суду України» представив доктор юридичних наук, професор, директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Владислав Федоренко. Він акцентував увагу на тому, що більшість держав ведуть свій легітимний родовід з моменту проголошення незалежності. В Україні, додав він, важливу роль також відіграв момент прийняття Основного Закону. На переконання науковця, Конституційний Суд України разом з Конституцією переживало різні історичні етапи. «Після конституційної реформи Конституційний Суд України став справжнім арбітром між гілками влади», – підкреслив доповідач.

Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін представив доповідь на тему «Захист конституційних прав людини на тимчасово окупованій території». Він, зокрема, наголосив, що незважаючи на збройну агресію Російської Федерації, Україна не має права нехтувати правами своїх громадян. «Найбільш важливі, невідчужувані права і свободи людини і громадянина повинні забезпечуватися, незважаючи на будь-які обставини», – зауважив він.

За словами доповідача, країна-агресор вдало маніпулює категорією прав людини, зазначаючи про так званий захист окремої частини населення нашої держави.

Борис Бабін висловив сподівання, що конституційна юрисдикція в України зможе забезпечити дієвий захист прав і свобод людини.

Суддя Конституційного Суду України Михайло Гультай у своєму виступі наголосив на важливості та водночас складності тематики семінару. „Конституційні цінності та права людини – два глобальних аспекти“, – зауважив він.

Промовець акцентував увагу на проблемних питаннях функціонування тієї моделі конституційної скарги, яка запроваджена в Україні, зокрема, зауважив, що така нормативна конституційна скарга мала б передбачати право громадян оскаржувати не лише закони України (їх окремі положення),  а  й інші акти Верховної Ради України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України.

Окремим проблемним питанням у контексті теми наукового семінару Михайло Гультай вбачає відсутність повноваження Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення законів, оскільки таке тлумачення має здійснювати орган конституційної юрисдикції, а не інші державні органи.

На переконання доповідача, захист конституційних цінностей та прав людини великою мірою залежить також від політиків та лідерів громадських організацій, і неприпустимо, коли вони під гаслом „захист прав людини“ намагаються виправдати неконституційні та незаконні дії.

Академік НАПрН України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Василь Костицький, який є співавтором Конституції України, розповів про передумови та процес прийняття Основного Закону, а також зазначив, що Конституція України діє для забезпечення прав і свобод усіх людей.

Суддя Конституційного Суду України у відставці Віктор Шишкін у своєму виступі порушив питання дотримання прав людини у контексті представницьких функцій органу конституційного контролю в Україні та інші важливі питання конституційного судочинства.

Наприкінці заходу Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук поінформував, що доповіді та виступи учасників Міжнародного наукового семінару «Конституційні цінності і права людини: виклики XXI століття» буде включено до спеціального випуску фахового журналу «Публічне право».

На завершення заходу Станіслав Шевчук подякував усім за плідну роботу, важливі ідеї та напрацювання, а також запросив присутніх на вітальний прийом до скверу Конституційного Суду України.

 

Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2018 Конституційний Суд України