Велика палата КСУ перейшла до закритої частини пленарного засідання у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України

Версія для друку

 

Велика палата КСУ перейшла до закритої частини пленарного засідання у справі
за конституційним поданням 47 народних депутатів України

12 березня 2019 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 року № 3759–ХІІ (далі – Закон № 3759), статей 15, 15-1, 26 Закону України «Про кінематографію» від 13 січня 1998 року № 9/98–ВР (далі – Закон № 9).

Під час пленарного засідання було заслухано доповідь Голови Конституційного Суду України Станіслава Шевчука, який є суддею-доповідачем у справі, щодо змісту конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження. Суддя-доповідач повідомив, що ним було надіслано запити до органів державної влади, наукових установ щодо питань, порушених у конституційному поданні, та отримано відповіді.

Як зазначив суддя-доповідач, народні депутати оспорюють положення першого речення абзацу десятого частини другої статті 6 Закону № 3759, відповідно до якого не допускається використання телерадіоорганізацій для «трансляції аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв».

Автори клопотання також оскаржують окремі положення Закону № 9, а саме:

   - абзацу четвертого частини третьої статті 15, згідно з якими центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, відмовляє у видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів у разі, якщо «одним з учасників фільму є фізична особа, включена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку»;
   - абзацу четвертого частини четвертої статті 15, за якими державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів може бути анульоване та скасована державна реєстрація фільму у разі: «внесення одного з учасників фільму до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку»;
   - частини шостої статті 15, відповідно до яких «Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення»;
   - частини сьомої статті 15, згідно з якими «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, та забезпечує своєчасне його оновлення»;
   - частини першої статті 15-1, за якими в Україні «забороняється трансляція (демонстрування шляхом показу каналами мовлення) фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора»;
   - частини другої статті 15-1, відповідно до яких «заборона трансляції фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора, які не містять популяризації або пропаганди органів держави-агресора та їхніх окремих дій, поширюється на фільми, вироблені та/або вперше оприлюднені (демонстровані) після 1 січня 2014 року»;
   - частини третьої статті 26, згідно з якими «порядок накладення штрафів за порушення вимог статті 15-1 цього Закону затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії, та має відповідати вимогам Господарського кодексу України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

На думку авторів клопотання, положення законів України № 3759 та № 9, що є предметом оскарження, забороняють поширювати інформацію незалежно від її змісту та реальності її загрози національній безпеці України та іншим охоронюваним інтересам.

Автори клопотання наголошують, що положеннями законів України не передбачено критеріїв формування Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, не зазначено чітких підстав за наявності яких особа може бути включена до нього, не закріплено будь-яких ознак поведінки, яка розглядається як протиправна і така, що дає підстави для включення до цього Переліку. Не існує і положень закону, які б регулювали процедуру включення такої особи, а також передбачали для неї певні процесуальні гарантії, особливо з огляду на серозний характер наслідків, які мають місце у разі включення особи до вказаного Переліку.

Народні депутати вважать, що оспорювані положення законів суперечать частині другій статті 3, частині першій статті 8, частині третій статті 15, частині другій статті 19, статті 21, частинам другій, третій статті 22, частині другій статті 24, частині першій статті 32, статті 34, частині першій статті 64, статті 75, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України.

На пленарному засіданні Великої палати Конституційного Суду України були присутні уповноважені представники суб’єкта права на конституційне подання, адвокати Іван Бойченко та Марина Парінова, а також інші громадяни України.

Велика палата Конституційного Суду України завершила дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшла до закритої частини пленарного засідання для продовження розгляду та ухвалення рішення у справі.

Пленарне засідання транслювалося на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України у рубриці «Відеотрансляція засідань».

 

Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторинг

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2019 Конституційний Суд України