У Конституційному Суді України відбувся дводенний семінар TAIEX з питань запровадження конституційної скарги

Версія для друку

У Конституційному Суді України відбувся дводенний семінар TAIEX з питань запровадження
конституційної скарги

22.01.2018

18-19 січня у Конституційному Суді України проходив семінар-тренінг з питань запровадження конституційної скарги, який провели міжнародні експерти з конституційного права: заступник Голови Конституційного Суду Республіки Хорватія Снєжана Багіч, заступник керівника Секретаріату Конституційного Суду Чеської Республіки Властиміл Гьоттінгер, Генеральний секретар Конституційного Суду Литовської Республіки Інгріда Данєлєнє. Захід організований за підтримки Європейської комісії TAIEX спільно з Конституційним Судом України.

Семінару передувала зустріч в.о. Голови Конституційного Суду України Віктора Кривенка із міжнародними експертами.

У заході взяли участь керівник Секретаріату Конституційного Суду України Ярослав Василькевич, керівники та працівники структурних підрозділів, помічники та наукові консультанти суддів, керівник сектору юстиції та правосуддя Представництва ЄС в Україні Андрій Співак, головний національний експерт Проекту ЄС „ПРАВО“ Оксана Матяш.

Програма тренінгу складалася з кількох засідань, присвячених таким темам: „Етапи, форми та предмет попереднього розгляду конституційних скарг, висновки за результатами попереднього розгляду“, „Порядок підготовки аналітичного висновку щодо конституційної скарги“, „Організація роботи сенатів, колегій, судді-доповідача в рамках розгляду конституційних скарг (формування порядку денного, порядок прийняття висновків, ознайомлення з матеріалами справ та інше)“.

Відкриваючи засідання, керівник Секретаріату Конституційного Суду України Ярослав Василькевич наголосив на актуальності порушених тем, у зв’язку із запровадженням у нашій країні інституту конституційної скарги, визначеного змінами до Основного Закону та Законом України „Про Конституційний Суд України“. Головуючий щиро подякував міжнародним фахівцям за участь, яка демонструє їх відкритість та готовність ділитися значним досвідом роботи стосовно розгляду конституційних скарг в органах конституційної юрисдикції Чехії, Хорватії, Литви.

Презентацію було розпочато виступом заступника Голови Конституційного Суду Республіки Хорватія Снєжани Багіч. У виступі промовець детально розповіла про повноваження Конституційного Суду Хорватії, його організаційну структуру, зупинилася на етапах попереднього розгляду конституційної скарги та умовах її прийнятності, окреслила низку типових помилок, які допускають заявники, та поінформувала про порядок підготовки аналітичного висновку.

Конституційний Суд Республіки Хорватії, – зазначила доповідач, – вирішує питання щодо конституційності законів, ухвалює рішення за конституційними скаргами, стежить за дотриманням конституційності й законності, розв’язує юрисдикційні суперечки між органами законодавчої, виконавчої та судової влади.

Презентуючи організаційну структуру Конституційного Суду, експерт розповіла, зокрема, про судових радників. Вона підкреслила, що, на основі їх досвіду роботи, радники поділяються на три категорії. Однак, є й четверта категорія – старші судові радники, які виконують роль наставників або менторів. Крім виконання безпосередніх обов’язків, вони здійснюють наставництво та навчання молодших радників.

Снєжана Багіч зауважила, що розгляд конституційних скарг визначається окремими статтями Регламенту Конституційного Суду Хорватії. У Регламенті прописані вимоги, що мають бути виконані особою, яка хоче подати конституційну скаргу. Зокрема, особа має вичерпати засоби судового захисту в усіх інстанціях, і подати скаргу не пізніше 30 днів після отримання відповідного судового рішення.

За словами заступника Голови Конституційного Суду Республіки Хорватія, важливо правильно скласти конституційну скаргу. За досвідом Хорватії, громадяни не завжди правильно розуміють роботу Конституційного Суду, вважаючи його звичайним судом, а тому у скарзі копіюють ті пункти оскарження, які писали в апеляції, але цього недостатньо. Експерт наголосила на тому, наскільки важливо навести обґрунтовану аргументацію.

Доповідач розповіла, що у 2009 році у КС Хорватії була така навала конституційних скарг, що частина з них не встигала опрацьовуватися Судом. „Ми не стягували мито та не вимагали юридичного представника. Конституційні скарги не містили порушення конституційних прав, і тому, ми вирішили реформувати нашу систему. Ми зрозуміли, що маємо чітко відмежувати компетенцію Конституційного Суду від інших судів“. На сьогоднішній день, Конституційний Суд Хорватії, – підкреслила Снєжана Багіч, – має дуже великий досвід роботи зі скаргою: по 97 000 із 100 000 скарг, які надійшли до Суду, були прийняті рішення.

На загальних питаннях та вимогах до конституційних скарг, їх різновидах, специфіці розподілу та процедурі перевірки, особливостях конституційного провадження, а також інших аспектах роботи Конституційного Суду Чеської Республіки зупинився заступник керівника Секретаріату Властиміл Гьоттінгер у своїй промові.

Під час презентації експерт підкреслив, що Конституційний Суд України минулого літа отримав абсолютно новий механізм захисту прав людини. «Це серйозна відповідальність, яка лежить як на самому Конституційному Суді України, так і на експертах, які мають поділитися власним досвідом», – підкреслив він.

Доповідач детально розповів про досвід Конституційного Суду Чеської Республіки після запровадження конституційної скарги. За його словами, це екстраординарний метод захисту прав людини. Тому перед тим, як подати конституційну скаргу, потрібно вичерпати всі інші методи захисту, і лише потім звертатися до Конституційного Суду, який є останньою інстанцією захисту конституційних прав людини на національному рівні. Подібно до Хорватії, чеські громадяни плутають компетенцію Конституційного Суду та судів загальної юрисдикції.

За словами промовця, конституційна скарга в Чехії також подається заявником після проголошення рішення найвищої загальної судової установи, однак строк її подання до Конституційного Суду становить два місяці після отримання такого рішення. Експерт навів цікаві випадки з практики. За його словами, зокрема, найбільша конституційна скарга, подана до Конституційного Суду Чеської Республіки, складалася з 800 сторінок, а найдовший розгляд скарги тривав 20 років.

Доповідач детально розповів про процедуру розподілу конституційний скарг, зокрема, підкреслив, що кожна друга скарга надходить Голові Суду, кожна четверта – заступнику Голови. Він зазначив, що основні принципи роботи Конституційного Суду Чеської Республіки схожі до принципів роботи Конституційних Судів Литовської Республіки та України. Крім того, зупинився на основних вимогах до суддів, підкресливши обов’язковість наявності юридичного фаху та 10-річного досвіду роботи в юриспруденції.

Конституційний Суд Литовської Республіки представила Генеральний секретар Інгріда Данєлєнє. Вона розповіла про специфіку роботи Суду, його структуру, вимоги до суддів Конституційного Суду та особливості їх призначення та зупинилася на важливих аспектах розгляду конституційної скарги, її прийнятності й процедурних вимогах, а також оприлюднення рішень за конституційною скаргою.

Генеральний секретар зазначила, що процедура аналізу і розгляду справ Конституційним Судом Литви є досить наближеною до української і підкреслила, що закони „Про Конституційний Суд України“ та „Про Конституційний Суд Литви“ дуже схожі між собою. Проте, на відміну від української практики, у Литві забезпечено безперервність ротації конституційних суддів, яка здійснюється кожні три роки.

Крім того, експерт наголосила, що громадяни Литви не мають безпосереднього доступу до Конституційного Суду, оскільки відсутній механізм індивідуальної конституційної скарги. Однак, існує непряма конституційна скарга, тобто звернення до Конституційного Суду відбувається через інші суди. Суди Литви зобов’язані задовольнити клопотання громадян стосовно звернення до Конституційного Суду, якщо дійсно порушене питання стосується конституційності правового акта.

Вона підкреслила, що конституційні звернення в Литві можуть бути подані двома способами: у паперовому вигляді та електронному (за допомогою електронного підпису).

Навантаження з підготовки матеріалів за конституційним поданням лягає, зазвичай, на суддю-доповідача та помічника. Однак, у разі необхідності, можуть бути залучені спеціалісти з аналітичного управління та інші експерти.

Зупиняючись на технічних аспектах роботи, Інгріда Данєлєнє зазначила, що зі збільшенням кількості справ, постало питання, яким чином використовувати технічні можливості для збільшення ефективності процесу. „Декілька років тому в Литві ми скасували письмові протоколи, навіть під час усних слухань, – зауважила доповідач. – І тепер офіційним протоколом є аудіозапис“. Вона додала, що існує спеціальний реєстратор, який під час слухань документує, хто зі сторін, коли виступає, але не стенографує процес. Це дуже економить час, тому всі суди у Литві відмовились від письмових протоколів.

На завершення заходу відбулося жваве обговорення порушених під час семінару питань. Присутні цікавились, переважно, процедурними аспектами роботи Конституційних Судів Республіки Хорватії, Чеської та Литовської Республік, наявністю практики зловживання правом на конституційну скаргу, порядком оприлюднення рішень тощо.

Керівник Секретаріату Конституційного Суду України Ярослав Василькевич щиро подякував гостям за участь та неоцінений досвід, яким поділилися колеги з органів конституційної юрисдикції зарубіжних країн.

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2018 Конституційний Суд України