4.1. Компетенція інших органів (посадових осіб)

№№ 57-з/97, 22-у/98, 30-у/98, 36-у/98, 13-у/2000, 16-у/2000, 2-уп/2000, 52-у/2000, 12-у/2001, 28-у/2001, 1-у/2002, 23-у/2002, 24-у/2002, 32-у/2002, 45-у/2002, 47-у/2002, 8-у/03, 24-y/03, 58-у/03, 59-у/07, 62-у/07

Директивний лист Міністерства соціального захисту населення України від 20 лютого 1995 року № 013/216-02-2 не належить до таких правових актів. Це – відомчий акт і вирішення питання про його законність є компетенцією судів загальної юрисдикції і не належить до повноважень Конституційного Суду України, як це визначено статтею 14 Закону України "Про Конституційний Суд України".

(речення друге, третє пункту 5 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Шуляка Станіслава Костянтиновича щодо визнання неконституційним директивного листа Міністерства соціального захисту населення від 20.02.95 № 013/216-02-2 та щодо офіційного тлумачення положень пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 12 листопада 1997 року 57-з/97

 

Механізм реалізації правового акта чи окремих його положень визначається не Конституційним Судом України, а органом, який прийняв зазначений акт, чи уповноваженим ним органом або ж правозастосовним органом.

(речення друге абзацу другого пункту 7 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Сидорова Ігоря Федоровича щодо офіційного тлумачення статті 15 Закону України "Про Державний бюджет України на 1997 рік" та статті 1 Закону України "Про порядок введення в дію Закону України "Про Державний бюджет України на 1997 рік" від 29 квітня 1998 року 22-у/98

 

Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Виходячи з цього Конституційний Суд України не може вирішувати питання конкретизації зазначених положень Конституції і законів України, оскільки це є компетенцією Верховної Ради України.

(абзац перший пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Одеської міської ради щодо офіційного тлумачення положень статей 142 та 143 Конституції України, статті 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 1998 рік", статей 43, 44, 63, 64, 67 та пункту 9 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 10 липня 1998 року 30-у/98

 

Аналіз нормативно-правових актів, що регулюють мовні відносини в Україні, свідчить про наявність застарілих норм, окремих прогалин і колізій у законодавстві, усунення яких шляхом офіційного тлумачення Конституції України та законів України до компетенції Конституційного Суду України не віднесено. Вирішення цих питань шляхом офіційного тлумачення їх окремих положень було б порушенням положень статті 6 Конституції України, згідно з якою державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, а також втручанням Конституційного Суду України в конституційні повноваження парламенту, в даному випадку – щодо визначення порядку застосування мов (пункт 4 частини першої статті 92 Конституції України).

(пункт 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення статті 6 Закону України "Про рекламу" та статей 4, 12 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 10 липня 1998 року 36-у/98

 

Але складнощі у трактуванні законодавства не можуть бути підставою для ухилення суду загальної юрисдикції від прийняття рішення по суті справи. До того ж перевірка законності постанов Кабінету Міністрів України і Національного банку України не належить до компетенції Конституційного Суду України.

(речення друге, третє абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України щодо офіційного тлумачення положень пункту 3 статті 39 Закону України „Про власність“ від 27 січня 2000 року № 13-у/2000

 

Складнощі у трактуванні законодавства не можуть бути підставою для ухилення суду або уповноваженого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування від прийняття рішення по суті справи. Арбітражний процесуальний кодекс України забороняє відмовляти „у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини“ (частина шоста статті 4).
      При цьому не можна виключати, що внаслідок неясності, колізії чи прогалини у законі, різного розуміння мети і змісту закону суди, інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування приймають суперечливі рішення, що свідчить про наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України.
      Однаковість практики застосування законодавства і усунення неоднозначності застосування законодавства судами в їх рішеннях забезпечується шляхом перевірки судових справ у касаційному порядку чи в порядку нагляду, узагальнення практики правозастосування Верховним Судом України і Вищим арбітражним судом України.

(абзаци четвертий – шостий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 23 Закону України „Про підприємства в Україні“ від 27 січня 2000 року № 16-у/2000

 

Таким чином, поняття більшості у Верховній Раді України як способу прийняття рішень визначено в Основному Законі України. Питання створення більшості у парламенті на основі об'єднання депутатських фракцій і груп перебуває поза сферою повноважень Конституційного Суду України.
      Проблему створення працюючої парламентської коаліції, здатної ефективно втілювати в життя сформовані політичні програми, має вирішувати Верховна Рада України політичними та регламентними заходами.

(абзаци третій, четвертий пункту 5 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 57 та 69 народних депутатів України щодо „визнання неконституційними актів, прийнятих на засіданні частини народних депутатів України у приміщенні „Українського дому“ 21 січня та 1 лютого 2000 року від 27 червня 2000 року № 2-уп/2000

 

Отже, визначати відповідність будь-яких актів Верховної Ради України нормам діючого Регламенту, який не є законом, за відсутності порушень конституційних процедур їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності до компетенції Конституційного Суду України не належить.
      Сформулювати в законі про регламент Верховної Ради України правила внутрішнього розпорядку, права парламентських фракцій та депутатських груп, принципи законотворчої етики зобов'язана за Конституцією України саме Верховна Рада України. Конституційний Суд України не має правових підстав втручатися у вирішення цих питань.

(абзаци десятий, одинадцятий пункту 6 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 57 та 69 народних депутатів України щодо „визнання неконституційними актів, прийнятих на засіданні частини народних депутатів України у приміщенні „Українського дому“ 21 січня та 1 лютого 2000 року від 27 червня 2000 року № 2-уп/2000

 

Вона полягає в тому, що з’ясовувати наявність правопорушень з боку народних депутатів України і давати їм оцінку мають право лише правоохоронні органи та суди загальної юрисдикції. А визначення відповідності будь-яких актів Верховної Ради України нормам її Регламенту, який не є законом, за відсутності порушень конституційних процедур їх розгляду, ухвалення та набрання ними чинності до компетенції Конституційного Суду України не належить (пункт 6 мотивувальної частини Ухвали).

(речення друге, третє абзацу п’ятого пункту 1 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 74 народних депутатів України про визнання Постанови Верховної Ради України „Про відсторонення від ведення пленарних засідань 20 та 21 січня 2000 року Голови Верховної Ради України О.М.Ткаченка та Першого заступника Голови Верховної Ради України А.І.Мартинюка“ від 21 січня 2000 року такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) від 13 липня 2000 року № 52-у/2000

Перевірка правильності застосування судами норм закону відповідно до обставин справи належить до компетенції судів загальної юрисдикції.

(речення четверте абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Іріола Фрахт" щодо офіційного тлумачення частини першої статті 30 Земельного кодексу України та частини першої статті 15 Закону України "Про плату за землю" від 6 березня 2001 року № 12-у/2001

 

Але перевірка правильності оцінки судами обставин конкретної справи, законності прийнятого щодо неї рішення не належить до компетенції Конституційного Суду України.

(речення третє абзацу третього пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Нехаченка Володимира Семеновича щодо офіційного тлумачення положень статті 440-1 Цивільного кодексу Української РСР від 24 травня 2001 року № 28-у/2001

 

Питання, що потребують дослідження фактичних обставин справи або що стосуються перевірки законності актів органів державної влади, а також питання правозастосовчої практики, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції, відповідно до статті 14 Закону України "Про Конституційний Суд України" не підвідомчі Конституційному Суду України, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.

(абзац третій пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Українсько-Ірландського закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Міжнародний Готель "Україна" щодо офіційного тлумачення положень підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 14 березня 2002 року № 1-у/2002

 

Вивчення матеріалів справи засвідчує, що в них йдеться про оспорювання громадянином Бєлоусовим І.К. вироку суду, тобто про питання, віднесені до компетенції не Конституційного Суду України, а до вирішення судами загальної юрисдикції. Нагляд за додержанням законів при виконанні вироків здійснюють Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори, а розгляд заяв і скарг засуджених осіб - Державний департамент України з питань виконання покарань.

(абзац другий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за зверненнями громадянина Бєлоусова Ігоря Костянтиновича щодо офіційного тлумачення положень статті 62 Конституції України та ряду статей глав 3, 4, 5, 24, 29, 31 Кримінально-процесуального кодексу України від 4 квітня 2002 року № 23-у/2002

 

Питання, пов'язані з правовою оцінкою актів і дій банків та їх службових осіб, а також здійснення нагляду за їх законністю належать до компетенції правоохоронних органів. Що ж стосується питань законності таких діянь у разі наявності спору, то вони підвідомчі судам загальної юрисдикції, а не Конституційному Суду України.

(абзац сьомий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положень статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", підпункту "б" пункту 2 статті 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" від 18 квітня 2002 року № 24-у/2002

 

Таким чином, розбіжності щодо суті термінів "церква" та "релігійні організації", які вживаються передусім у законодавстві, існують. Їх усунення – повноваження законодавчого органу – Верховної Ради України, а не Конституційного Суду України.

(абзац четвертий пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України про офіційне тлумачення поняття "церква", що міститься у частині третій статті 35 Конституції України від 5 червня 2002 року № 32-у/2002

 

Конституційний Суд України відмічає, що проблема у вирішенні питань пенсійного забезпечення на законодавчому рівні, в аспекті конституційного подання, дійсно існує. Однак її розв'язання – це справа самих народних депутатів України, Верховної Ради України.

(речення перше, друге абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин п'ятої та шостої статті 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 10 липня 2002 року № 45-у/2002

 

Що ж до необхідності проведення пенсійної реформи в Україні, про що йдеться у конституційному поданні, то вирішення цього питання є прерогативою Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України.

(речення друге абзацу четвертого пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 72 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень Конституції України та законів України про "встановлення розмірів пенсії та пошуку джерел фінансування на здійснення прийнятих Верховною Радою України, підписаних і взятих до виконання Президентом України законів України" від 11 липня 2002 року № 47-у/2002

 

Клопотання Президента України фактично зводиться до того, щоб Конституційний Суд України в офіційному тлумаченні положень чинного Закону України "Про статус народного депутата України" висловив свої міркування щодо змісту закону про регламент Верховної Ради України, який має бути прийнятий на виконання вимог Конституції України. Наслідком такого офіційного тлумачення було б вирішення Конституційним Судом України питання, віднесеного до повноважень Верховної Ради України. Отже, порушене Президентом України питання про офіційне тлумачення частини третьої статті 27 Закону в аспекті, зазначеному у конституційному поданні, непідвідомче Конституційному Суду України, що відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження.

(абзац третій пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України" від 13 лютого 2003 року № 8-у/2003

 

За змістом конституційного подання питання, порушене народними депутатами України, належить до сфери застосування мов в Україні, що відповідно до частини п'ятої статті 10 Конституції України гарантується Конституцією України і має визначатися законом. Порядок застосування мов згідно з пунктом 4 частини першої статті 92 Конституції України визначається виключно законами України. Тобто застосування мов в Україні та порядок їх застосування є питаннями законодавчого врегулювання, які Конституцією України віднесені до повноважень Верховної Ради України.

(абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 10, статті 14 Закону Української РСР "Про мови в Українській РСР", пункту 4 Положення про паспорт громадянина України, абзаців п'ятого, сьомого, дев'ятого, десятого, одинадцятого Опису паспорта громадянина України від 03 квітня 2003 року № 24-у/2003

 

З матеріалів, доданих до конституційного подання, вбачається, що по суті питання, порушене в ньому, стосується забезпечення виконання законодавства України, його додержання і правильного застосування, а також законності дій органів Пенсійного фонду України та листів-роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України. Згідно з положеннями пункту 1 статті 116 Конституції України забезпечення виконання законів України покладено на Кабінет Міністрів України, тобто й ці питання виходять за межі повноважень Конституційного Суду України. На сьогодні нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, їх посадовими особами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами (стаття 1 Закону України "Про прокуратуру").
      Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Виходячи з положень статей 147, 150 Конституції України, статті 14 Закону України "Про Конституційний Суд України" питання законності дій та рішень органів державної влади, їх посадових осіб також не підлягають розгляду в Конституційному Суді України, а належать до компетенції судів загальної юрисдикції.

(абзаци п’ятий, шостий пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17 листопада 1999 року, постанов Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення заробітку для призначення пенсій особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації", "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу", "Про внесення змін до Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації" від 20 листопада 2003 року № 58-у/2003

 

Конституційний Суд України вважає, що визначення процедури оскарження рішень судів загальної юрисдикції не належить до повноважень Конституційного Суду України, а є предметом законодавчого врегулювання (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).

(абзац другий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційними зверненнями громадянина Гирі Ігоря Леонідовича щодо офіційного тлумачення положень частини пʼятої статті 124, пункту 7 частини третьої статті 129 Конституції України, частини першої статті 38, частини першої статті 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частини першої статті 13, частин першої, четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України, частини другої статті 1, частин другої, третьої статті 6, частини першої статті 10, частини першої статті 11, частини третьої статті 13 Закону України „Про судоустрій України“ від 30 жовтня 2007 року № 59-у/2007

 

Головним аргументом конституційного подання є стурбованість можливістю відчуження новоствореним концерном „Укратомпром“ державного майна, приватизація якого заборонена, зокрема атомних електростанцій. Але це питання не стосується безпосередньо конституційного контролю щодо повноважень Уряду України і має вирішуватися (у разі виникнення) шляхом перевірки законності відповідних актів судами загальної юрисдикції.

(абзац третій пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанов Кабінету Міністрів України „Про вдосконалення управління атомно-промисловим комплексом“ та „Деякі питання державного концерну „Укратомпром“ від 15 листопада 2007 року № 62-у/2007

Developed with the support of OSCE Project Co-ordinator in Ukraine
© 2019 Constitutional Court of Ukraine