3.2.3. Неоднозначність застосування

№№ 23-з/97, 36-з/97, 34-у/98, 3-у/99, 4-у/99, 20-у/99, 24-у/99, 27-у/99, 14-у/2000, 16-у/2000, 43-у/2000, 40-у/2001, 17-у/2002, 19-у/2002, 38-у/2002, 69-у/2002, 18-у/03, 59-у/03, 36-у/03, 5-у/04, 16-у/04, 64-у/04, 69-y/04, 4-у/05, 71-y/04, 36-y/05, 13-y/06, 15-y/06, 24-у/06, 17-y/07, 26-у/07, 13-у/09, 31-у/09, 55-y/09, 59-y/09, 11-y/10, 31-y/10, 65-y/10, 1-у/11, 4-у/11, 17-y/11, 59-y/11, 14-y/11, 3-y/13, 42-y/13, 61-y/13, 73-у/13, 65-y/14, 80-y/14, 4-у/15, 53-y/16, 60-y/16

Неоднозначність застосування норм мала б місце тоді, коли суди України, посилаючись на однакові вказані вище норми, по-різному їх застосовували.

(речення друге абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Барабаша Олександра Леонідовича щодо офіційного тлумачення частини 1 статті 18 та частини 5 статті 35 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17 червня 1997 року 23-з/97

 

У матеріалах звернення немає даних про неоднозначне застосування вказаної норми органами державної влади, оскільки державна податкова інспекція приймала рішення з урахуванням внесених до законодавчих актів змін, а відповідні органи державної влади та посадові особи давали роз'яснення без урахування змін, внесених до Закону 6 червня 1996 року. Крім того, Конституційний Суд України дає офіційне тлумачення тільки діючим законам, а не тим що втратили чинність.

(абзац другий пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Чернігівської обласної спілки "Чорнобиль" щодо офіційного тлумачення статті 61 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 14 липня 1997 року 36-з/97

 

Посилання у зверненні на конкретні життєві ситуації не може служити аргументом неоднозначного застосування як положень Конституції України або законів України, так і Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року, оскільки дослідження конкретних обставин справи і застосування щодо них рішень Конституційного Суду України належить до компетенції судів загальної юрисдикції. Серед повноважень Конституційного Суду України тлумачення власних рішень (стаття 150 Конституції України, стаття 13 Закону України "Про Конституційний Суд України") не передбачено.

(абзац другий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Шейка Петра Володимировича щодо застосування Рішення Конституційного Суду України "Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)" від 13 травня 1997 року від 10 липня 1998 року 34-у/98

 

Тобто на момент розгляду справи було усунуто неоднозначність у застосуванні положень частини другої статті 55 Конституції України щодо встановлення обов'язкового досудового порядку оскарження дій чи рішень органів державної податкової служби та державної митної служби до вищих органів, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження.

(абзац другий пункту 6 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім» «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положень статті 41, частин першої і другої статті 55 Конституції України від 20 квітня 1999 року №3-у/99

 

Скасовані судові рішення не можуть братися до уваги при вирішенні питання про неоднозначність застосування судами положень Конституції України та законів України. Врахування таких рішень фактично призводить до перевірки правильності і законності прийнятих рішень у конкретній справі, що не належить до повноважень Конституційного Суду України.

(речення друге абзацу третього пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Тимчука Ігоря Михайловича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України від 20 квітня 1999 року №4-у/99

 

При цьому не можна виключати, що внаслідок неясності, колізії чи прогалини у законі, різного розуміння мети і змісту закону суди, інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування приймають суперечливі рішення, що свідчить про наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України.
      Однаковість практики застосування законодавства і усунення суперечливості рішень забезпечується шляхом перевірки судових справ у касаційному порядку чи в порядку нагляду, узагальнення практики правозастосування Верховним Судом України і Вищим арбітражним судом України.

(абзаци четвертий, п’ятий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за зверненням Голови Вищого арбітражного суду України щодо офіційного тлумачення частини другої статті 2 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 01 червня 1999 року № 20-у/99

 

У рішеннях судових органів розбіжностей при застосуванні цієї норми закону не вбачається. Виправлення процесуальної помилки Залізничного районного суду міста Києва наглядовими судовими інстанціями за заявою Антипової Т.І. не може бути визнано як неоднозначне застосування закону при вирішенні конкретної справи.

(речення перше, друге абзацу другого пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Антипової Таїсії Іванівни щодо офіційного тлумачення положення пункту 1 частини другої статті 136 Цивільного процесуального кодексу України від 01 червня 1999 року №24-у/99

 

Розбіжності між висновками арбітражного суду Дніпропетровської області, заступника голови арбітражного суду Дніпропетровської області та Вищого арбітражного суду України щодо застосування пунктів 3, 4 статті 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" не можна брати до уваги, оскільки рішення арбітражного суду Дніпропетровської області щодо цієї справи скасовано, а постанова про перевірку рішення в порядку нагляду є єдиним чинним рішенням у справі. Скасовані судові рішення не можуть враховуватися при вирішенні питання про неоднозначність застосування судами положень пунктів 3, 4 статті 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
      Крім цього, слід звернути увагу, що розбіжності між висновками арбітражних судів різних інстанцій та роз'яснення Фонду державного майна України випливають з різної оцінки фактичних обставин справи, а не з неоднозначного розуміння змісту норм закону. Перевірка відповідності судових рішень у конкретних справах фактичним обставинам цих справ не належить до компетенції Конституційного Суду України.

(абзаци четвертий, п’ятий пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Будпроект" щодо офіційного тлумачення положень пунктів 3, 4 статті 2 та пункту 5 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 01 червня 1999 року № 27-у/99

 

Крім того, лист-відповідь Головного державного інспектора праці Донецької області не є актом застосування права, це – думка щодо певного факта і його юридичної оцінки.

(речення друге абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Нікорюка Миколи Сафроновича щодо офіційного тлумачення положень статей 6, 19, 28, 32, 43, 46, 55, 126, 129 Конституції України від 27 січня 2000 року № 14-у/2000

 

Складнощі у трактуванні законодавства не можуть бути підставою для ухилення суду або уповноваженого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування від прийняття рішення по суті справи. Арбітражний процесуальний кодекс України забороняє відмовляти „у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини“ (частина шоста статті 4).
      При цьому не можна виключати, що внаслідок неясності, колізії чи прогалини у законі, різного розуміння мети і змісту закону суди, інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування приймають суперечливі рішення, що свідчить про наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України.
      Однаковість практики застосування законодавства і усунення неоднозначності застосування законодавства судами в їх рішеннях забезпечується шляхом перевірки судових справ у касаційному порядку чи в порядку нагляду, узагальнення практики правозастосування Верховним Судом України і Вищим арбітражним судом України.

(абзаци четвертий – шостий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 23 Закону України „Про підприємства в Україні“ від 27 січня 2000 року № 16-у/2000

 

Однаковість практики застосування законодавства і усунення неоднозначності застосування законодавства судами в їх рішеннях вирішуються шляхом перевірки судових справ у касаційному порядку чи порядку нагляду. Рішення Ленінського районного суду м.Чернівці, а також ухвала судової колегії в цивільних справах Чернівецького обласного суду щодо цієї справи, на які посилається Ластовецький В.О., в касаційному порядку скасовані. А отже, Конституційний Суд України не може їх враховувати для вирішення питання про неоднозначність застосування судами норм КЗпП України, зазначених у конституційному зверненні.

(абзац другий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Ластовецького Василя Омеляновича щодо офіційного тлумачення положень статті 21, частини другої статті 23 та частини другої статті 39-1 Кодексу законів про працю України від 22 червня 2000 року № 43-у/2000

 

Скасовані ж судами вищої інстанції рішення не можуть враховуватися для вирішення питання про неоднозначність застосування судами норм законодавства, зазначених у конституційному зверненні.

(речення друге абзацу третього пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Крюкова Леоніда Петровича щодо офіційного тлумачення положень статті 124 Конституції України, статей 113, 115, 119, 227 Цивільного кодексу Української РСР, статті 152 Житлового кодексу Української РСР, статті 45 Закону України "Про нотаріат", пунктів 13, 57, 58, 59, 60 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР від 27 грудня 2001 року № 40-у/2001

 

Зокрема, лист-відповідь йому першого заступника міністра праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим не є актом застосування зазначеного положення Закону України органом державної влади, це – думка щодо певного факту і його юридичної оцінки (роз'яснення).

(речення друге абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Павлова Олександра Васильовича щодо офіційного тлумачення терміна "мінімальний прожитковий рівень населення України", що вживається у частині першій статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 21 березня 2002 року № 17-у/2002

 

Посилання суб'єкта конституційного звернення на публікації судової практики загальних судів України та відповідні правові позиції Верховного Суду України щодо застосування положень статей 48, 49 Закону України "Про власність", частини третьої статті 9, статті 157 Житлового кодексу Української РСР судами загальної юрисдикції у вирішенні подібних цивільних справ про виселення членів сім'ї колишнього власника відчуженої квартири не можна розглядати як неоднозначне застосування вказаних положень, оскільки такі спори розглядались виходячи з конкретних житлових правовідносин.

(абзац третій пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Багрія Володимира Івановича щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 47 Конституції України, частини третьої статті 9, статті 157 Житлового кодексу Української РСР, частини другої статті 48, статті 49 Закону України "Про власність" від 26 березня 2002 року № 19-у/2002

 

В матеріалах справи фактів неоднозначного застосування оспорюваних положень не наведено. Фактично йдеться про судову помилку під час вирішення конкретної справи. Однак перевірка законності актів судових органів не є компетенцією Конституційного Суду України.

(абзац другий пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Макаревича Олександра Степановича щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 62 Конституції України, Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" та статті 440-1 Цивільного кодексу Української РСР від 6 червня 2002 року № 38-у/2002

 

Суб'єкт права на конституційне звернення твердження про неоднозначне застосування наведеної норми доводить посиланням на наукову публікацію голови Донецького апеляційного господарського суду, на повідомлення у пресі про судову практику, які не є актами застосування положень Конституції України або законів України судами України та іншими органами державної влади.

(абзац другий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Закритого акціонерного товариства "Ліма" про офіційне тлумачення положення частини першої статті 25 Закону України "Про господарчі товариства" від 28 грудня 2002 року № 69-у/2002

 

Однак з матеріалів справи не вбачається неоднозначності застосування судами положень статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яка призвела б до порушення конституційних прав і свобод суб'єкта права на конституційне звернення. Провадження у справі щодо позовних вимог ДП "Київський облавтодор" до ДК "Укртрансгаз" про стягнення заборгованості арбітражним судом м. Києва було припинено у зв'язку з відсутністю предмета спору, а його рішення і постанову голови цього суду в зазначеній частині Вищим господарським судом України залишено без змін. Рішення і постанову в частині позовних вимог щодо стягнення пені на заборгованість Вищим господарським судом України було скасовано.
      Таким чином, конституційне звернення не відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про Конституційний Суд України", а тому підстав для відкриття конституційного провадження у цій справі немає.

(абзаци другий, третій пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" про офіційне тлумачення положень статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статті 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" в частині поширення процедури списання податкового боргу на заборгованість з відрахувань на дорожні роботи від 20 березня 2003 року № 18-у/2003

 

Необхідність в офіційному тлумаченні суб'єкт конституційного звернення обгрунтовує тим, що Господарський суд Київської області у справах за відповідними позовними заявами ПП "Альянс-2000" та ТОВ "Бобрицьке" ухвалив два різні за змістом рішення на підставі однієї і тієї ж норми.
      ...
      Таким чином, у конституційному зверненні та доданих до нього матеріалах йдеться про рішення судів України у справах з різним предметом спору, а не про наявність неоднозначного застосування ними положень статті 269 ЦК УРСР.

(абзаци перший, четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням приватного підприємства "Альянс-2000" про офіційне тлумачення положень статті 269 Цивільного кодексу Української РСР від 10 липня 2003 року № 36-у/2003

 

Ананченко О.М. не надав правового обгрунтування щодо неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади. Наведені ним факти свідчать про те, що суди розглядали різні (нетотожні) за предметом спору позовні заяви, пов'язані з виборчим процесом, керувалися різними нормами права і постановляли відповідно різні за змістом рішення. Неоднозначне застосування положень закону означає неоднакове застосування одних і тих же норм законів судами та органами державної влади.

(речення перше–третє абзацу четвертого пункту 5 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Ананченка Олега Миколайовича про офіційне тлумачення положень статей 8, 12, 34, 41, 55, 56 Конституції України, статей 10, 11, 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, статті 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статей 11, 12, 29 Закону України "Про вибори народних депутатів України", статті 9 Закону України "Про інформацію", статей 24, 87, 107, 108, 124, 128, 143, 213, 243-11 Цивільного процесуального кодексу України від 10 грудня 2003 року № 59-у/2003

 

У конституційному зверненні та долучених до нього матеріалах не наведено фактів неоднозначного застосування судами України положень статті 162 Цивільного кодексу. З рішень Жовтневого та Ленінського районних судів м. Запоріжжя вбачається, що вони прийняті у справах, предметом розгляду яких були різні за своєю суттю обставини (різні умови договорів), і тому не можуть бути підтвердженням наявності неоднозначного застосування судами цих положень Цивільного кодексу, тобто підставою для конституційного звернення.Ананченко О.М. не надав правового обгрунтування щодо неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади. Наведені ним факти свідчать про те, що суди розглядали різні (нетотожні) за предметом спору позовні заяви, пов'язані з виборчим процесом, керувалися різними нормами права і постановляли відповідно різні за змістом рішення. Неоднозначне застосування положень закону означає неоднакове застосування одних і тих же норм законів судами та органами державної влади.

(абзац третій пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Волтера Олега Веніаминовича про офіційне тлумачення положень статті 162Цивільного кодексу Української РСР від 16 січня 2004 року № 5-у/2004

 

Скасоване апеляційною інстанцією рішення місцевого суду Центрального району м. Сімферополя від 31 січня 2002 року не може братися до уваги при розгляді питання про неоднозначне застосування судами положень законів України, адже врахування таких рішень фактично призвело б до перевірки правильності і законності прийнятих судами загальної юрисдикції рішень у конкретній справі, що не належить до повноважень Конституційного Суду України.

(речення третє абзацу першого пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Сурікова Михайла Михайловича про офіційне тлумачення положень статей 9, 23, 32, 33, 39-1 Кодексу законів про працю України від 19 лютого 2004 року № 16-у/2004

 

У зверненні Пустовіта О.І. йдеться про незгоду з розумінням зазначених положень Конституції України та Кодексу апеляційним судом міста Києва і надається власне бачення автором цих законодавчих приписів, що він помилково вважає фактом неоднозначного їх застосування. Не підтверджує цей факт і цитування постанови президії Вінницького обласного суду від 23 березня 2000 року.

(абзац третій пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Пустовіта Олександра Івановича щодо офіційного тлумачення пункту 2 частини першої статті 150 Конституції України та окремих положень статті 43-1 Кодексу законів про працю України від 07 жовтня 2004 року № 64-у/2004

 

Скасування ж рішень судів нижчої ланки у двох конкретних справах з направленням їх на повторний розгляд, на які посилається автор клопотання, не свідчить про наявність неоднозначного застосування зазначених положень Декрету, оскільки спір остаточно не вирішений і при повторному розгляді справи по суті суди зобов’язані постановлювати рішення відповідно до вимог законів, нормами яких регулюються ці правовідносини та визначається обсяг прав і обов’язків сторін.

(абзац перший пункту 6 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням акціонерного товариства „Укртатнафта“ про офіційне тлумачення положень пункту „а“ статті 2, пункту „а“ частини першої статті 3, частин третьої, четвертої статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір“ від 18 листопада 2004 року № 69-у/2004

 

Листи Міністерства юстиції України, Міністерства освіти і науки України, на які посилається суб’єкт права на конституційне звернення, містять лише позицію цих органів. Зазначені міністерства не наділені повноваженнями вирішувати питання щодо оподаткування довічної плати за звання дійсного члена (академіка), члена-кореспондента Національної академії наук України та галузевих академій наук України, а відтак не можуть впливати на правозастосовну практику.

(абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Національної академії наук України, Академії медичних наук України, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук України, Академії правових наук України, Академії мистецтв України про офіційне тлумачення положень підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб“ в частині включення до складу загального місячного оподатковуваного доходу довічної плати за звання дійсного члена (академіка), члена-кореспондента Національної академії наук України та галузевих академій наук України від 15 грудня 2004 року № 71-у/2004

 

Тобто при прийнятті рішень суди застосовували положення різних статей законів України (крім статті 28 Закону України „Про господарські товариства“, статті 4 Закону України „Про власність“), а тому не може йтися про неоднозначність їх застосування.

(речення друге абзацу четвертого пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням закритого акціонерного товариства „Оболонь“ та громадянина Вінника Віктора Володимировича у частині офіційного тлумачення положень частин першої, сьомої статті 41 Конституції України, частини п’ятої статті 4, статті 11, частини першої статті 25 Закону України „Про господарські товариства“, пункту 2 статті 25 Закону України „Про власність“, частини першої статті 5 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу“, частин другої, третьої статті 114 Цивільного кодексу УРСР, частини третьої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України від 12 січня 2005 року № 4-у/2005

 

Разом з тим рішення судів загальної юрисдикції різних інстанцій у конкретній справі між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не визнається фактом неоднозначного застосування норми закону.
      Оскільки додані до конституційного звернення листи-відповіді посадових осіб центральних органів виконавчої влади України щодо зарахування часу роботи Мухи А.О. до наукового стажу не є актами правозастосування, то такі матеріали не можуть братися до уваги при вирішенні питання про наявність неоднозначного застосування положень Закону.

(речення третє абзацу другого, абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Мухи Арлена Олександровича про офіційне тлумачення положень абзаців восьмого, девʼятого, одинадцятого, дванадцятого, тринадцятого статті 1, частин другої, третьої, сімнадцятої статті 24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність“ від 13 жовтня 2005 року № 36-у/2005

 

Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у цій справі, Конституційний Суд України виходить з того, що неоднозначність – це коли одна й та сама норма правового акта застосовується органами державної влади по-різному за однакових обставин. Що стосується долучених до конституційного подання рішень судів загальної юрисдикції, то відмінність у цих рішеннях пояснюється не різним застосуванням одних і тих же правових норм, а наявністю різних обставин у справах.

(абзац дев’ятий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Брюховицької селищної ради міста Львова щодо офіційного тлумачення положень статті 142 Конституції України, статті 149, пункту 12 розділу Х „Перехідні положення“ Земельного кодексу України, частини третьої статті 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні“ від 16 листопада 2006 року № 13-у/2006

 

Скасовані рішення не можуть братися до уваги для вирішення питання про наявність підстав щодо практичної необхідності у зʼясуванні або розʼясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України та законів України.

(речення друге абзацу п’ятого пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням підприємства „Волиньавтомотосервіс“ щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 94 Конституції України від 30 листопада 2006 року № 15-у/2006

 

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні, тому, ухвалюючи закони, якими було запроваджено різні виборчі системи для проведення виборів до представницьких органів влади в Україні в 1998, 2002 і 2006 роках, вона здійснювала не правозастосовну, а законотворчу діяльність. Проте таку діяльність не можна розглядати як неоднозначне застосування положення частини першої статті 38 Конституції України.

(абзац третій пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Бачура Михайла Семеновича про офіційне тлумачення положення частини першої статті 38 Конституції України від 14 грудня 2006 року № 24-у/2006

 

Зємсков В.В., Шафаренко Л.М., Новак В.Б. не навели фактів наявності неоднозначного застосування вказаних положень Конституції України та законів України судами України, іншими органами державної влади України. Аналіз конституційних звернень та долучених до них матеріалів свідчить лише про те, що суди розглядали нетотожні за предметом спори, позовні заяви, а тому й керувалися різними правовими нормами і приймали відповідно різні за змістом рішення, ухвали.

(абзац третій пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційними зверненнями громадян Зємскова Володимира Вікторовича, Шафаренка Леоніда Марковича, Новака Віктора Болеславовича про офіційне тлумачення положень статей 9, 22 Конституції України, окремих положень ряду статей Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України від 18 липня 1963 року, законів України „Про Конституційний Суд України“, „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України“ від 21 червня 2001 року, „Про судоустрій України“ від 7 лютого 2002 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколу № 7 до неї від 15 лютого 2007 року № 17-у/2007

 

Посилаючись на неоднозначне розуміння можливості застосування Президентом України права вето щодо закону про Державний бюджет України, автор клопотання не навів обґрунтування такої неоднозначності, а зосередив увагу в поданні на особливій природі цього закону та можливих, на його думку, порушеннях і наслідках, спричинених застосуванням главою держави права вето щодо зазначеного закону.

(абзац третій пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Кабінету Міністрів України щодо офіційного тлумачення положення пункту 30 частини першої статті 106 Конституції України від 30 травня 2007 року № 26-у/2007

 

Додані до конституційного звернення листи-відповіді Національної ради, Міністерства юстиції України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, на які посилається суб’єкт права на конституційне звернення, містять лише позицію цих органів і в цьому випадку не пов’язані із правозастосуванням положень нормативно-правових актів, офіційне тлумачення яких просить дати автор клопотання, а тому не можуть розглядатися як акти неоднозначного застосування положень статті 6 Конституції України, частини першої статті 1 Закону № 538, частини третьої статті 7 Закону № 3759.

(абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Асоціації „Укртелемережа“ щодо офіційного тлумачення положень статті 6 Конституції України, частини першої статті 1 Закону України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення“, частини третьої статті 7 Закону України „Про телебачення і радіомовлення“ від 03 березня 2009 року № 13-у/2009

 

Проте у зазначених справах судами встановлено різні обставини спірних правовідносин, що впливають на їх юридичну оцінку і відповідно на висновок суду стосовно прав і обов’язків суб’єктів правовідносин у сфері валютного контролю. Отже, результати порівняння вказаних судових рішень Вищого адміністративного суду України не дають підстав для висновку про неоднозначне застосування ним положень статті 16 Декрету.

(речення друге, третє абзацу третього пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертранслогістик“ щодо офіційного тлумачення положення „валютна виручка в іноземній валюті“, яке міститься в статті 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті“ від 16 червня 2009 року № 31-у/2009

 

Не вбачається неоднозначного застосування цих норм і в ухвалах Печерського районного суду міста Києва від 17 вересня 2007 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2009 року, прийнятих з приводу розгляду адміністративного позову Буленіної Н.П. про неправомірні дії прокурора міста Києва, оскільки відповідач у зазначеній справі має інший правовий статус, ніж у попередній.

(абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Буленіної Ніни Пилипівни щодо офіційного тлумачення положень статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 1227 Цивільного кодексу України від 29 жовтня 2009 року № 55-у/2009

 

Листи Міністерства праці та соціальної політики України від 3 листопада 2008 року № 12073/0/14-08/18, Міністерства юстиції України від 26 січня 2009 року № Б-36652-19, в яких є посилання на статтю 1227 ЦК України, мають інформаційний характер і не можуть розглядатися як факти неоднозначного застосування її положень.

(речення друге абзацу п’ятого пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Буленіної Ніни Пилипівни щодо офіційного тлумачення положень статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 1227 Цивільного кодексу України від 29 жовтня 2009 року № 55-у/2009

 

Однак з матеріалів справи вбачається, що в зазначених розпорядженнях виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на відміну від указів Президента України та розпорядження Кабінету Міністрів України не містяться мотивація та посилання на конкретні положення норм права, що давало б можливість стверджувати про їх неоднозначне розуміння та застосування.
      Сам факт скасування повноважними органами чи посадовими особами актів інших органів чи посадових осіб не є аргументом неоднозначного розуміння, а відтак і застосування тих чи інших положень законів.

(абзац четвертий, речення перше абзацу п’ятого пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Андрієвського Дмитра Йосиповича щодо офіційного тлумачення окремих положень законів України „Про місцеве самоврядування в Україні“, „Про житлово-комунальні послуги“, „Про місцеві державні адміністрації“, „Про столицю України – місто-герой Київ“ від 25 листопада 2009 року № 59-у/2009

 

Таким чином, матеріали конституційного звернення вказують на те, що суди хоча й прийняли рішення у справах одного і того ж виду правовідносин, але за різних обставин, що не можна вважати неоднозначним застосуванням відповідного положення Кодексу.

(абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Рейніша Леоніда Валерійовича щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України від 17 березня 2010 року № 11-у/2010

 

Під неоднозначним застосуванням положень Конституції України або законів України слід розуміти різне застосування одних і тих же норм цих правових актів судами України, іншими органами державної влади за однакових юридично значимих обставин.

(абзац третій пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Ємельянова Анатолія Ісаковича щодо офіційного тлумачення положень пункту 3 частини другої статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 12 травня 2009 року № 31-у/2010

 

Однак рішення судів загальної юрисдикції різних інстанцій у конкретній справі не є аргументом неоднозначного застосування норми закону.

(абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Державної податкової адміністрації у місті Києві щодо офіційного тлумачення положення підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб“ від 21 жовтня 2010 року № 65-у/2010

 

Додані до конституційного звернення листи-відповіді Міністерства юстиції України щодо необхідності приведення документів у відповідність до вимог законодавства не є актами правозастосування. Такі матеріали не підтверджують неоднозначного застосування положень Конституції та законів України.

(абзац четвертий підпункту 3.1. пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Лі Артура Костянтиновича щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 36 Конституції України, статей 1, 49 Закону України „Про авторське право і суміжні права“, статті 14 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності“ від 12 січня 2011 року № 1-у/2011

 

Конституційний Суд України також зазначав, що неоднозначність застосування норми правового акта – це коли одна й та сама норма правового акта застосовується органами державної влади по-різному за однакових обставин, а не коли одна і та ж правова норма по-різному застосовується за різних обставин у справах (абзац дев’ятий пункту 3 мотивувальної частини Ухвали Конституційного Суду України від 16 листопада 2006 року № 13-у/2006; абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Ухвали Конституційного Суду України від 17 вересня 2008 року № 41-у/2008).

(речення третє абзацу другого підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Михальчука Богдана Анатолійовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 5 частини четвертої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 08 лютого 2011 року № 4-у/2011

 

Долучені листи Міністерства юстиції України та Управління державної служби Головного управління державної служби України в Сумській області в цьому випадку мають інформаційний характер і не можуть розглядатися як факти неоднозначного застосування положень закону (абзац п’ятий пункту 3 мотивувальної частини Ухвали Конституційного Суду України від 29 жовтня 2009 року № 55-у/2009).

(речення друге абзацу третього пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Білокобильського Олександра Миколайовича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 33 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад“ від 14 червня 2011 року № 17-у/2011

 

За правовою позицією Конституційного Суду України, якщо надані суб’єктом права на конституційне звернення матеріали свідчать про те, що відповідні положення Конституції або законів України у судових рішеннях не застосовувалися, то вони не можуть бути розглянуті Конституційним Судом України як такі, що підтверджують неоднозначне застосування цих положень судами України, іншими органами державної влади (Ухвала Конституційного Суду України від 26 жовтня 2011 року № 54-у/2011).

(абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 55 Конституції України від 24 листопада 2011 року № 59-у/2011

 

Конституційний Суд України вважає, що надані суб’єктом права на конституційне звернення матеріали, в яких відповідні положення Конституції України або законів України не застосовувалися, не можуть бути розглянуті Конституційним Судом України як такі, що підтверджують неоднозначне застосування таких положень судами України, іншими органами державної влади (Ухвала Конституційного Суду України від 26 жовтня 2011 року № 54-у/2011).

(абзац п’ятий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Скляр Лідії Василівни щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України від 16 травня 2012 року № 14-у/2012

 

Посилання суб’єктів права на конституційне звернення на те, що „відсутність єдиного розуміння в даному питанні впливає на механізм реалізації Закону“, не є обґрунтуванням неоднозначного застосування вказаних положень.

(абзац п’ятий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадян Бондаря Юрія Івановича, Дмитрука Юрія Павловича, Пабата Олександра Вікторовича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 141 Конституції України, частин другої, третьої статті 14 Закону України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів“ від 30 січня 2013 року №3-у/2013

 

Конституційний Суд України вважає, що постановлення касаційною інстанцією ухвал про скасування рішень судів попередніх інстанцій із передачею справи на новий судовий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, бо інше фактично призводитиме до перевірки правильності і законності прийнятих рішень судів загальної юрисдикції у конкретній справі, що не належить до повноважень Конституційного Суду України. Тому ухвали суду касаційної інстанції про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій із передачею справ на новий розгляд, на які посилається Макаров О.В., не можуть вважатися підтвердженням неоднакового застосування зазначених положень Кодексу.

(абзац шостий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Макарова Олексія В’ячеславовича щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 358, частини другої статті 364 Цивільного кодексу України в системному зв’язку з положеннями статті 21, частини першої статті 24, частин першої, четвертої, п’ятої статті 41 Конституції України від 26 вересня 2013 року № 42-у/2013

 

<…> якщо надані суб’єктом права на конституційне звернення матеріали свідчать про те, що відповідні положення Конституції або законів України у судових рішеннях не застосовувалися, то вони не можуть бути розглянуті Конституційним Судом України як такі, що підтверджують неоднозначне застосування цих положень судами України, іншими органами державної влади (Ухвала від 24 листопада 2011 року № 59-у/2011).

(абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Макарова Олексія В’ячеславовича щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 358, частини другої статті 364 Цивільного кодексу України в системному зв’язку з положеннями статті 21, частини першої статті 24, частин першої, четвертої, п’ятої статті 41 Конституції України від 26 вересня 2013 року № 42-у/2013

 

З конституційного звернення та долучених до нього матеріалів вбачається, що суб’єкт права на конституційне звернення на підтвердження неоднозначності надав лише копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 липня 2013 року, якою заявнику відмовлено у допуску справи до провадження Верховного Суду України, а також листи-відповіді цього суду та Вищого адміністративного суду України. Зазначені листи-відповіді, як наголошував Конституційний Суд України в Ухвалі від 21 березня 2002 року № 17-у/2002, не можуть вважатися підтвердженням неоднакового застосування вказаних положень кодексів.

(абзац другий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Конченка Віктора Федоровича щодо офіційного тлумачення положень частини першої, пункту 5 частини четвертої статті 328, частин першої, другої, третьої статті 332, частини першої статті 333, частини другої статті 360 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з його положеннями частин першої, другої статті 6, пункту 4 частини першої статті 20, частини першої статті 27 та положень пункту 5 частини п'ятої статті 214, частини третьої статті 220-1, частини другої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв'язку з його положеннями частини першої статті 12, пунктів 1, 3 частини третьої статті 49 від 24 грудня 2013 року № 73-у/2013

 

За правовою позицією Конституційного Суду України інформаційні листи не можна розглядати як такі, що підтверджують неоднозначність застосування положень законів України (ухвали від 13 жовтня 2005 року № 36-у/2005, від 30 листопада 2006 року № 15-у/2006, від 3 березня 2009 року № 13-у/2009, від 12 січня 2011 року № 1-у/2011).

(речення друге абзацу п’ятого пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Калина Володимира Михайловича щодо офіційного тлумачення положень статті 7 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 28 травня 2014 року № 65-у/2014

 

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України Верховна Рада України згідно зі статтею 75 Конституції України є єдиним органом законодавчої влади в Україні і, приймаючи закони України, вона здійснює не правозастосовну, а законотворчу діяльність (Ухвала від 14 грудня 2006 року № 24-у/2006). Тому така діяльність парламенту не може бути підтвердженням неоднозначного застосування положення частини третьої статті 22 Конституції України.

(абзац четвертий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Королевської Наталії Юріївни щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 22 Конституції України, пункту 7 розділу II, розділу III Закону України „Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні“ від 18 вересня 2014 року № 80-у/2014

 

Конституційний Суд України вважає, що скасовані судові рішення не є підтвердженням неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, тому їх не можна брати до уваги при вирішенні питання щодо наявності підстав для офіційного тлумачення положень Конституції України або законів України.
      Оскільки інші долучені до конституційного звернення судові рішення були прийняті за різних юридично значимих обставин, то вони також не підтверджують неоднозначного застосування положень Кодексу, щодо офіційного тлумачення яких звернулася Кушнір О.О.

(абзаци четвертий, п’ятий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Кушнір Оксани Олександрівни щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 785 Цивільного кодексу України від 18 лютого 2015 року № 4-у/2015

 

Однак згідно з практикою Конституційного Суду України, ухвалюючи закони, Верховна Рада України здійснює не правозастосовну, а законотворчу діяльність, яку не можна розглядати як неоднозначне застосування положень Конституції України або законів України (ухвали від 14 грудня 2006 року № 24-у/2006, від 20 липня 2010 року № 41-уп/2010).

(речення друге абзацу четвертого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Ваца Олексія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 10, частини другої статті 35 Закону України „Про місцеві вибори“ у взаємозв’язку з положеннями статті 38 Конституції України, статті 10 Закону України „Про вибори народних депутатів України“, частини першої статті 10 Закону України „Про вибори Президента України“ від 13 липня 2016 року № 53-у/2016

 

За практикою Конституційного Суду України судові рішення, якими не закінчується розгляд справ по суті, тобто скасовані рішення судів попередніх інстанцій з передачею справ на новий розгляд, не можуть вважатися підтвердженням неоднакового застосування судами положень Конституції України та законів України; врахування таких рішень фактично призвело б до перевірки правильності і законності прийнятих рішень у конкретній справі, що не належить до повноважень Конституційного Суду України (ухвали від 20 квітня 1999 року № 4-у/99, від 26 вересня 2013 року № 42-у/2013, від 16 грудня 2014 року № 100-у/2014).

(абзац п’ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області щодо офіційного тлумачення положень пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю“ від 28 вересня 2016 року № 60-у/2016

Developed with the support of OSCE Project Co-ordinator in Ukraine
© 2019 Constitutional Court of Ukraine