3. Відповідність клопотання вимогам

№№ 19-у/98, 26-у/98, 32-у/99, 27-у/2000

<…> Оскільки змінено предмет спору з огляду на новий зміст положень пункту 8 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", які оспорювались у конституційному поданні, Конституційний Суд України не може розглядати конституційне подання народних депутатів України від 27 жовтня 1997 року, що надійшло до прийняття відповідних змін до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" 5 лютого 1998 року. Конституційне подання народних депутатів України не відповідає вимогам пункту 4 статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" тому, що в ньому йдеться про правове обґрунтування неконституційності норм, які вже втратили чинність, а щодо нових положень – таких обґрунтувань конституційне подання не містить.
      Разом з тим суб'єкт конституційного подання не позбавлений права звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 8 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", вказавши в поданні правове обґрунтування з урахуванням внесених до зазначеного Закону змін.

(абзаци третій, п’ятий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 8 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції від 24 грудня 1993 року від 14 квітня 1998 року 19-у/98

 

Виходячи з того, що внесені зміни до статті 3 Закону суттєво впливають на вирішення питань, порушених у конституційному поданні народних депутатів України, суб'єкт права на конституційне подання зобов'язаний викласти відповідні обґрунтування щодо неконституційності положень законодавчих актів, які оспорені. Конституційне подання не відповідає вимогам пункту 4 статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України", а тому згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" є підстави для відмови у відкритті конституційного провадження.
      Народні депутати України не позбавлені права вдруге звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень оспорених актів за наявності в ньому правових обґрунтувань з урахуванням викладених у цій Ухвалі вимог щодо відповідності конституційного подання статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України".

(абзаци третій, четвертий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 3 Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Постанови Ради Міністрів УРСР і Ради Федерації незалежних профспілок України "Про управління соціальним страхуванням в Українській РСР" від 29 квітня 1998 року № 26-у/98

 

Суб'єкт права на конституційне подання не визначився в тому, що саме він направляє до Конституційного Суду України - подання чи звернення, і посилається на статті 39, 42 Закону України "Про Конституційний Суд України". Однак підстави, встановлені законодавством для конституційного подання і конституційного звернення, є різними (статті 93, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України").

(абзац перший пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Луганської обласної державної адміністрації щодо офіційного тлумачення окремих положень пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 08 липня 1999 року №32-у/99

 

Автори клопотання, стверджуючи про неконституційність статті 16 та абзацу другого пункту 2 розділу VII „Прикінцеві положення“ Закону, водночас порушують питання щодо офіційного тлумачення зазначених положень. Це виключає одне одного, оскільки суб’єкт права на конституційне подання повинен визначити конкретну підставу звернення до Конституційного Суду України неконституційність положень правового акта або необхідність в їх офіційному тлумаченні (статті 39, 71, 93 Закону України „Про Конституційний Суд України“).

(абзац другий пункту 5 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 6, статті 16, частини шостої статті 19, частини першої статті 23, абзацу другого пункту 2 розділу VII Закону України „Про столицю України – місто-герой Київ“, а також щодо офіційного тлумачення положень статті 16, пункту 2 розділу VII цього Закону від 23 березня 2000 року № 27-у/2000

Developed with the support of OSCE Project Co-ordinator in Ukraine
© 2019 Constitutional Court of Ukraine